Суддя касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сергій Бурлаков розповів про особливості розгляду справ щодо виселення на черговій онлайн-зустрічі із серії вебінарів, присвячених обговоренню останньої практики ВС.
Про це повідомляє прес-служба ВС.
Доповідач розповів про вирішення спорів щодо виселення осіб, які проживали з колишнім власником житла, в разі зміни власника житла. Велика Палата ВС у постанові від 5 червня 2019 року у справі № 643/18788/15-ц указала, що сам факт зміни власника за будь-яким правочином не є автоматичною підставою для виселення особи з житла. Сергій Бурлаков зауважив, що з урахуванням реалій, які сьогодні існують в нашій державі, та з огляду на соціальний захист населення виникає багато ризиків втрати права на житло. «Тому в кожній конкретній справі необхідно співвідносити конституційне право на житло і конституційне право на захист права власності. Така позиція кореспондується з положеннями Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод»,– сказав він.
У постанові від 13 жовтня 2020 року у справі № 447/455/17 ВП ВС зазначила, що при розгляді питань про припинення права користування колишнього члена сім’ї власника житла суди мають брати до уваги як формальні підстави, передбачені ст. 406 ЦК України («Припинення сервітуту»), так і зважати на те, що сам факт припинення сімейних відносин із власником житла не позбавляє їх права користування приміщенням, та вирішувати спір з урахуванням балансу інтересів обох сторін. Тож доповідач зазначив, що ВС дотримується позиції, що самого факту зміни власника недостатньо для виселення зазначених осіб, у кожному конкретному випадку необхідно знаходити баланс між захистом права власності і права особи на житло. Крім того, особа, яка набуває право власності на житло з певними обтяженнями (проживання інших осіб), має перейматися цими обставинами та нести відповідні ризики.
Актуальне сьогодні питання, чи можливе виселення з житлового приміщення, яке є предметом іпотеки і придбане іпотекодавцем не лише за рахунок кредитних коштів. Сергій Бурлаков навів постанови Об’єднаної палати КЦС ВС від 10 жовтня 2019 року у справі № 295/4514/16, а також від 12 квітня 2021 року у справі № 310/2950/18. В останній зроблено висновок, що коли житло придбане частково за особисті кошти відповідача і частково за кошти отриманого кредиту, вважати спірне житло придбаним за рахунок кредиту банку, повернення якого забезпечено іпотекою, не можна, а тому й виселенню з такої квартири без надання іншого жилого приміщення відповідачі не підлягають. «У двох постановах ОП КЦС ВС зробила висновок, що коли житло придбане частково за власні кошти, виселення без надання іншого житла не допускається», – сказав доповідач.