Фізична особа звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Позивачка також просила стягнути витрати на правничу допомогу.
Суд першої інстанції позов задовольнив повністю, визнав податкове повідомлення-рішення протиправним і стягнув на користь позивачки 12 350 грн витрат на правничу допомогу. Суд апеляційної інстанції рішення скасував у частині компенсації витрат на правничу допомогу, зазначивши, що позивач не надав детального опису наданих послуг.
Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив: скасував рішення апеляційного суду в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу та залишив у силі рішення суду першої інстанції в цій частині.
З огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи складання і підписання адвокатом усіх процесуальних документів від імені і в інтересах позивача в цій справі, витрати на правову допомогу в сумі 12 350 грн є реальними та підтвердженими матеріалами справи. Щодо відсутності детального опису робіт на виконання положень частини четвертої статті 134 КАС України, то зміст цієї норми запроваджений «для визначення розміру витрат», тоді як у межах цієї справи розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником позивача, а отже є визначеним.
Постанова КАС ВС від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 https://reyestr.court.gov.ua/Review/93859342
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.