Копіювання відеозапису ДТП та недослідження в судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий відеозапис був створений, не є тими безумовними обставинами, які свідчать про недопустимість інформації, зафіксованої на цьому відеозаписі, як доказу в кримінальному провадженні. Відсутність у матеріалах кримінального провадження відомостей про те, на якому саме пристрої здійснювався відеозапис, з відображенням його характерних властивостей, не може слугувати підставою для визнання такого відеозапису недопустимим доказом.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ч. 1 ст. 286 КК.
У касаційній скарзі обвинувачений зазначає, що висновок експерта є недопустимим доказом, оскільки ґрунтується на копії відеозапису ДТП, який неодноразово піддавався змінам і відповідно також є недопустимим.
До того ж судами не встановлено пристрій, на який було здійснено вказаний відеозапис.
Позиція ККС: залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.
Обґрунтування позиції ККС
колегія суддів ККС вказала, що апеляційний суд у своєму рішенні обґрунтовано зауважив, що вказаний відеозапис ДТП був отриманий органом досудового розслідування у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку, шляхом його витребування та отримання у ФОП, управляючої магазином «Дружба» з наявної у розпорядженні магазину камери зовнішнього відеоспостереження «Дружба_ch11». До того ж цей суд слушно зазначив, що відсутність в матеріалах справи відомостей стосовно того, на якому саме пристрої здійснювався відеозапис, з відображенням його характерних властивостей, не може слугувати підставою для визнання такого відеозапису недопустимим доказом в кримінальному провадженні.
Зі свого боку колегія суддів ККС звертає увагу й на те, що матеріальний носій – це лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки, коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив’язки до конкретного носія.
Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях.
Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.
Тож доводи сторони захисту про те, що у матеріалах справи відсутній оригінал відеозапису з місця ДТП не є слушними.
Більше того, апеляційний суд обґрунтовано зауважив, що вищевказаний відеозапис з камер спостережень був предметом судової комп’ютерно-технічної експертизи, відповідно до дослідницької частини якого експерт зазначив, що у верхньому правому куті відеозапису міститься маркування з датою та часом запису – 19.07.2019, з 13:52:14 по 13:53:54 та дійшов висновку про те, що наданий на дослідження носій інформації (оптичний носій типу CD-R «DATEX») дозволяє зчитувати записану на ньому інформацію.
Варто зауважити, що суд апеляційної інстанції звернув увагу і на те, що під час відкриття матеріалів кримінального провадження на стадії досудового розслідування, а також у ході судового розгляду провадження, стороною захисту не заперечувався факт того, що на відеозаписі зафіксована саме подія ДТП і не висловлювалися жодні сумніви стосовно автентичності такого відеозапису та відсутності в ньому ознак монтажу.
Отже факт копіювання вищевказаного відеозапису та не дослідження у судовому засіданні носія інформації, за допомогою якого такий відеозапис був створений, не є тими безумовними обставинами, які свідчать про недопустимість інформації, зафіксованої на такому відеозаписі, як доказу в цьому кримінальному провадженні
Постанова колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 03.06.2026 у справі № 511/1762/20 (провадження № 51-2553км23) https://reyestr.court.gov.ua/Review/137226568
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.