Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець увечері 10 серпня 2026 року заявив, що отримав інформацію про намір керівника Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ОТЦК та СП) сфабрикувати кримінальне провадження проти свого представника в Закарпатській області Андрія Крючкова — нібито за перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань. Це друга за тиждень заява Лубінця про тиск на апарат Уповноваженого після того, як 8–9 серпня 2026 року він повідомив про масові порушення прав людини під час моніторингового візиту до Берегівського районного ТЦК та СП і зажадав масштабної перевірки діяльності ТЦК на Закарпатті.
Нова заява: спроба сфабрикувати справу проти представника
За словами Лубінця, саме Андрій Крючков раніше виявив і оприлюднив численні порушення з боку працівників ТЦК та СП на Закарпатті, і саме він, а не особи, відповідальні за ці порушення, опинився під тиском. Омбудсман назвав це спробою «зв’язати руки тим, чия робота — захищати права людей» і заявив, що вбачає в діях керівника ОТЦК та СП ознаки втручання в роботу Уповноваженого та його представника з метою перешкодити виконанню службових обов’язків. Лубінець не назвав керівника ОТЦК та СП на ім’я. Наведене — виключно версія самого омбудсмана про намір, який ще не реалізовано: жодного кримінального провадження проти Крючкова на момент заяви внесено не було, а джерело інформації про сам намір Лубінець не розкрив.
Правова кваліфікація: стаття 344 Кримінального кодексу України
Лубінець послався на статтю 344 Кримінального кодексу України («Втручання у діяльність державного діяча») як на норму, що передбачає відповідальність за описані ним дії. Перелік державних діячів, охоронюваних цією статтею, дійсно прямо включає Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або його представника — тобто посилання на цю статтю є коректним щодо кола осіб, на яких вона поширюється. Водночас саме питання, чи мав місце незаконний вплив із метою перешкодити виконанню службових обов’язків у розумінні статті 344, — це правова кваліфікація, яку слід встановлювати в порядку кримінального провадження за фактом (якщо його буде зареєстровано), а не факт, підтверджений на момент публікації цієї заяви.
Заява від 9 серпня: інформаційні атаки і вимога перевірки Закарпаття
Двома днями раніше Лубінець заявляв, що після виявлення його представниками порушень у ТЦК та СП на Закарпатті проти нього особисто, апарату Уповноваженого та регіональних представників розгорнулися інформаційні атаки, і що в кількох областях синхронно активізувалися «активісти», які почали захищати окремих працівників ТЦК та СП. Тоді ж Лубінець оголосив про направлення звернень до Генерального прокурора України, Головнокомандувача Збройних Сил України, тимчасово виконувача обов’язків Міністра оборони України, Державного бюро розслідувань, тимчасово виконувача обов’язків Голови Служби безпеки України та Міністра внутрішніх справ України з вимогою провести масштабні перевірки діяльності ТЦК та СП по всій Закарпатській області.
Тригер: моніторинговий візит до Берегівського РТЦК
Приводом для заяви від 9 серпня стало повідомлення Лубінця від 8 серпня 2026 року про результати моніторингового візиту Андрія Крючкова до Берегівського районного ТЦК та СП: за словами омбудсмана, сотні військовозобов’язаних з усієї України фактично утримувалися там попри чинні відстрочки, яким їх безпідставно позбавляли, а керівник РТЦК та СП вносив завідомо неправдиву інформацію до державної інформаційної системи; на збірному пункті виявили незадовільний санітарний стан вбиралень, брак питної води, відсутність білизни, ковдр і засобів гігієни. За липень представник омбудсмана звільнив 11 незаконно утримуваних осіб, а під час самого візиту — ще двох. Лубінець заявив, що виявлене має ознаки злочинів за статтями 146 (незаконне позбавлення волі), 362 (несанкціоновані дії з інформацією), 366 (службове підроблення) та 426-1 Кримінального кодексу України, і повідомив про направлення матеріалів до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону. Ця кваліфікація — позиція омбудсмана, а не висновок органу досудового розслідування чи суду. Закарпатський обласний ТЦК та СП у відповідь публічно повідомив, що опрацьовує результати моніторингу, не толерує порушень прав громадян і готовий до співпраці з Уповноваженим.
Кадрова ситуація навколо керівника Закарпатського ОТЦК
У заяві від 9 серпня Лубінець також описав, не називаючи посадовця на ім’я, схему: керівника звільняють, потім повертають на ту саму посаду виконувачем обов’язків на 30 днів, після чого цей строк неодноразово продовжують, і фактично особа продовжує керувати установою на постійній основі. За відкритими джерелами, керівником Закарпатського ОТЦК та СП із жовтня 2023 року був полковник Андрій Савчук; у грудні 2025 року йому оголосили про неповну службову відповідність (за інформацією журналіста Віталія Глаголи — через корупційну складову та скарги на роботу закладу, що офіційно командуванням не підтверджувалося), 10 січня 2026 року його звільнили й перевели до батальйону резерву, а 21 березня 2026 року оперативне командування «Захід» повернуло його виконувачем обов’язків на 30 днів. Лубінець стверджує — без незалежного підтвердження, знайденого редакцією, — що в грудні 2025 року Служба безпеки України провела в цього посадовця обшуки і виявила значні кошти незрозумілого походження, і що практика продовження статусу виконувача обов’язків триває й станом на серпень 2026 року. При цьому в липні 2026 року частина видань повідомляла про призначення новим керівником Закарпатського ОТЦК та СП полковника Дмитра Лисюка, однак сам ОТЦК офіційно спростував цю інформацію як таку, що не відповідає дійсності. Тобто станом на підготовку цього матеріалу редакція не має підтвердженої відповіді на питання, хто саме очолює установу і чи є це та сама особа, про намір якої сфабрикувати справу проти Крючкова йдеться в заяві від 10 серпня.
Приклади порушень під час мобілізації, наведені омбудсманом
У заяві від 10 серпня Лубінець навів кілька випадків, здобутих, за його словами, зі звернень громадян за останній тиждень, — без назв ТЦК та СП, де це стосується поза Закарпаттям, і без прізвищ постраждалих: смерть 41-річного чоловіка через шість днів після мобілізації Болградським РТЦК та СП на Одещині (10–16 липня 2026 року); госпіталізація 54-річного мобілізованого черкащанина до Уманської міської лікарні з пневмотораксом, розривом легені та численними переломами ребер менш ніж за два тижні після мобілізації (21 липня — 3 серпня 2026 року); визнання придатним до військової служби 56-річного чоловіка з інвалідністю II групи і 38-річним стажем перебування на психіатричному обліку, який зрештою потрапив до реанімації військового шпиталю, а потім — до психіатричної лікарні в Дніпрі (Коломия, 22 липня — 2 серпня 2026 року); мобілізацію одесита, якого перед тим збив мікроавтобус, за наявною в омбудсмана інформацією — Одеського ТЦК та СП, з визнанням придатним до служби та подальшою госпіталізацією з переломом ребер і черепно-мозковою травмою (24–26 липня 2026 року); побиття працівниками ТЦК та СП 17-річного сина чоловіка під час мобілізації батька у Житомирі (1 серпня 2026 року).
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.