Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець в інтерв’ю «Новини.LIVE» повідомив: у 2025 році до його Офісу звернулися понад 60 адвокатів із заявами про недопуск до приміщень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) — і практично всі ці звернення надійшли від жінок. За його словами, це не випадковість, а прямий наслідок того, що сталося з адвокатами-чоловіками ще на початку повномасштабного вторгнення.
Чому в ТЦК зараз їдуть переважно жінки-адвокати
Лубінець розповів, що особисто зацікавився цією диспропорцією і звернувся за поясненням до Національної асоціації адвокатів України. Відповідь виявилася системною: у 2022–2023 роках, коли чоловіки-адвокати приїжджали в приміщення ТЦК та СП для захисту прав своїх клієнтів, їх «інколи намагалися мобілізувати, інколи навіть мобілізовували». Наслідок цього — досі відчутний: «адвокати-чоловіки навіть фізично бояться їхати в приміщення ТЦК та СП», за словами омбудсмана.
Таким чином склалася показова модель розподілу професійного ризику всередині самої адвокатської спільноти: чоловіки, які теоретично мали б і надалі виконувати цю роботу, фактично усунулися від неї через ризик самим опинитися мобілізованими просто за факт присутності в приміщенні ТЦК, — а жінки, які такого ризику позбавлені, перебрали на себе цю функцію. Але замість фізичного ризику мобілізації жінки-адвокати наштовхнулися на інший системний бар’єр — їх просто не допускають до приміщень, де перебувають їхні клієнти.
Показовий приклад: мобілізація особи, яка мала право на відстрочку
Лубінець навів конкретний, задокументований Офісом омбудсмана випадок, коли особу, яка мала законне право на відстрочку від мобілізації, попри це мобілізували. За його словами, саме такі прецеденти пояснюють острах адвокатів-чоловіків: «якщо є випадок, коли людина з оформленою відстрочкою була мобілізована, то що потім заважає мобілізувати адвоката?»
Найтяжчий випадок: адвокатку побили в Харкові, зламали ногу, вона отримала інвалідність
Омбудсман окремо нагадав про випадок у Харкові, коли адвоката не просто не допустили до приміщення ТЦК та СП, а й завдали їй серйозних тілесних ушкоджень. За словами Лубінця, жінка перенесла чотири операції та отримала статус особи з інвалідністю III групи. «Людина звертається до всіх правоохоронних органів, пройшло вже більше ніж рік, немає юридичної оцінки щодо дій працівників [ТЦК]», — наголосив омбудсман, підкресливши відсутність будь-якого процесуального результату розслідування через рік після нападу.
Загальна статистика
За словами Лубінця, цього року відкрито понад 30 кримінальних проваджень проти працівників ТЦК та СП, хоча далеко не по всіх зафіксованих випадках недопуску чи перешкоджання адвокатській діяльності такі провадження відкривають. Водночас, за його оцінкою, ситуація у цій сфері поступово змінюється на краще. Омбудсман також повторив свою раніше озвучену позицію: до 90% випадків мобілізації в Україні супроводжуються порушеннями прав громадян.
Висновок
Ця статистика демонструє системну проблему, яка виходить за межі окремих інцидентів: право громадянина на юридичний захист під час спілкування з ТЦК та СП виявляється залежним не лише від готовності конкретного адвоката виконувати свою професійну функцію, а й від статі цього адвоката — чоловіки уникають цієї роботи через задокументований ризик власної мобілізації просто за факт присутності в приміщенні ТЦК, а жінки, взявши на себе цю функцію, наштовхуються на фізичне перешкоджання їхній професійній діяльності, яке в щонайменше одному випадку призвело до тяжких і незворотних наслідків для здоров’я — і досі, за словами Омбудсмана, залишається без юридичної оцінки через рік після події.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.