Вона має місце і тоді, коли винна особа, зокрема, своїми жестами, демонстрацією зброї або інших предметів, які потерпілий об’єктивно може оцінити як такі, що при їх застосуванні його здоров’ю чи життю загрожуватиме небезпека, бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що якщо він протидіятиме нападаючому або не виконає його вимог, то ця погроза буде реалізована, а в потерпілого дійсно таке враження складається.
Обставини справи: ОСОБА_1, перебуваючи в будинку, діючи повторно, таємно, викрав з гаманця, який належить ОСОБА_2, гроші в сумі 1800 грн. Крім того, ОСОБА_1, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, прийшов до магазину, де, погрожуючи ОСОБА_3 ножем, заволодів грошима в сумі 305 грн.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: за вироком місцевого суду ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.187 КК.
Апеляційний суд змінив вирок суду в частині призначеного ОСОБА_1 покарання, залишивши незмінним вказане судове рішення у частині кваліфікації дій обвинуваченого.
Засуджений у касаційній скарзі, з-поміж іншого, вказав на безпідставність його засудження за ч. 2 ст. 187 КК, оскільки він не погрожував потерпілій ОСОБА_3 та не застосовував до неї насильства, небезпечного для її життя та здоров’я.
Позиція ККС: змінено рішення судів першої та апеляційної інстанцій у частині виключення з них посилання судів як на доказ доведеності винуватості засудженого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК, на протокол слідчого експерименту та відеозапис до нього, проведеного за участю ОСОБА_1. У решті судові рішення залишено без зміни.
Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС відхиляє вказані вище доводи засудженого.
З об ’єктивної сторони розбій вчиняється у формі нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного, зокрема, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя і здоров’я особи, яка зазнала нападу.При цьому форма висловлення погрози не обмежується конкретними словами про можливе застосування насильства, вона має місце і тоді, коли винна особа, зокрема, своїми жестами, демонстрацією зброї або інших предметів, які потерпілий об’єктивно може розцінити як такі, що при їх застосуванні його здоров’ю чи життю загрожуватиме небезпека, бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що якщо він протидіятиме нападаючому або не виконає його вимог, то ця погроза буде реалізована,а в потерпілого дійсно таке враження склалося.
Потерпіла ОСОБА_3 під час її допиту в суді першої інстанції та при проведенні за її участю слідчого експерименту чітко і послідовно вказувала, що бачила в руці ОСОБА_1 ножа, коли той перебував у магазині і викрадав гроші, і вона тримала його за цю руку, щоб він не застосував до неї ножа. Підстав сумніватися в показаннях потерпілої у судів попередніх інстанцій не було, оскільки ці показання були послідовними і узгоджувалися між собою та з обставинами, встановленими у кримінальному провадженні, з чим погоджується і Суд.
Місцевий суд на підставі досліджених ним доказів установив, що ОСОБА_1, маючи при собі ножа, вичікуючи зручний час, коли не буде в магазині людей, закрив за собою двері, зайшов до приміщення магазину, де перебувала ОСОБА_3, і,тримаючи в руках ніж, таким чином демонструючи його потерпілій, що остання об’єктивно сприйняла як реальну загрозу, викрав гроші, належні власниці магазину.
Тому за вказаних установлених судом фактичних обставин кримінального провадження дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 187 КК кваліфіковано правильно.
Факт відсутності вербального висловлювання з боку ОСОБА_1 – погроз до потерпілої ОСОБА_3 та незастосування до неї насильства, небезпечного для життя і здоров’я, не виключає в його діях складу інкримінованого йому злочину.
Детальніше з текстом постанови ВС від 24.05.2021 у справі No706/882/19 (провадження No51-444км21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/97286234