У Вищій школі адвокатури НААУ відбувся вебінар за напрямком підготовки правників Legal English: «Creating a Shareholder’s Agreement: What to Include in an Effective Agreement», який провела Людмила Колодник, очільниця Центру правничої лінгвістики ВША НААУ, юрист, філолог, викладач спеціалізованого курсу «Legal English».
Захід розпочався неординарно – oчільниця Центру правничої лінгвістики ВША НААУ запропонувала слухачам обговорити вислів Mother Teresa: «I can do things you cannot, you can do things I cannot; together we can do great things»та подумати, що спільного між цим відомим висловлюванням та корпоративним договором.
Наступним кроком лекторка Людмила Колодник запропонувала учасникам вебінару ознайомитися з книгою International Handbook on Shareholders ́ Agreements: Regulation, Practice and Comparative Analysis by Sebastian Mock, Kristian Csach, Bohumil HavelWalter de Gruyter GmbH & Co KG та принагідно зазначила, що ’’this handbook provides a general examination of conceptual questions of Shareholders’’ Agreements and provides an analysis of the regulation of Shareholders’’ Agreements in European and International law and of the national law of more than 20 jurisdictions”.
Далі Людмила Колодник ознайомила учасників заходу із власно розробленим підходом до роботи з корпоративними договорами та візуалізувала його на слайді презентації, прокоментувавши доцільність кожного аспекту:
- Laws
- Legal English vocabulary
- Legalese
- Grammar
Перед обговоренням усіх особливостей, пов’язаних з укладанням Shareholders´ Agreements, лекторка сфокусувала увагу слухачів на основних поняттях, дотичних до теми заходу, пояснивши ключову термінологію:
- у міжнародній практиці корпоративний договір відомий під назвою «shareholder’s agreement»;
- термін «share» перекладається одночасно як «частка, пай, акція»;
- поняття «shareholder» є родовим та означає власника частки в статутному капіталі (воно бере своє походження з англо-американської правової системи, в якій немає розмежування категорій осіб, як в українському праві, на акціонера, засновника/учасника ТОВ);
- «Shareholder’s agreement»правильно розуміти не як акціонерну угоду (як у буквальному перекладі), а як договір щодо корпоративних прав у всіх можливих видах господарських товариств.
Цікавим для правників було пояснення того, що корпоративний договір та статут компанії мають різні правові властивості в англійському праві, а договірні положення не мають за загальним правилом пріоритету над положеннями статуту компанії. У разі, якщо корпоративний договір охоплює ті сфери регламентації, які регулюються статутом компанії, то такий договір (чи його окремі положення) не буде мати юридичної сили, якщо тільки він не буде зареєстрований у Реєстраційній палаті компаній (Companies House). У такому випадку цей договір розглядається англійськими судами як невід’ємна частина установчих документів (статуту) компанії. Також лекторка зауважила, що відповідальність учасників за зобов’язаннями компанії може бути обмежена ціною акцій (Private company limited by shares) або акціями і особистими гарантіями (Private company limited by guarantee).
Відповідаючи на запитання учасників заходу «Are Shareholder’s Agreements Legally Binding?», Людмила Колодник зазначила: «Yes. A shareholders’ agreement, once signed, is a legally binding contract. Legally binding contracts require four elements: offer, acceptance, consideration, and the understanding that a contract is being formed. In the scenario of a shareholders’ agreement, consideration is essential. Generally, consideration is met by the shareholder purchasing company shares. As long as there is an exchange of value, the element of consideration has been fulfilled. »
Важливою частиною заходу було обговорення структури корпоративного договору, яка за своєю суттю не відрізняється від структури будь-якого іншого контракту, лише має своє наповнення, відповідно до змісту самого правочину:
- A preamble that lists the parties including the company name and all shareholders to be included in the agreement
- The purposes of the agreement
- How shares will be bought, sold, or transferred (this includes both the optional and mandatory buying-back of shares by the company and what happens in the event of the death of a shareholder)
- Protections for holders of less than 50% of shares
- Dividends
- A right of first refusal clause
- Fair price for shares
- How the company will be run including information about appointing or removing directors, board meetings, management information, banking arrangements and other important financial details
- Dispute resolution procedures, etc.
Далі лектор обговорила з правниками важливі розділи в структурі корпоративного договору, а саме: general meeting, board of directors, types of resolution.
Ключовою частиною вебінару було обговорення способів, які застосовуються в SHA для реалізації права переважної купівлі частки:
- Right of first refusal
- Tag along (piggy-back) right
- Drag along right
Так, говорячи про Right of first refusal (the right of a person or company to buy something before the offer is made available to others), лекторка пояснила, що акціонер, який хоче продати свої акції конкретній особі (не обов’язково акціонерові), повинен спершу запропонувати їх придбати кожному з поточних акціонерів. Якщо жоден з них не виявить бажання купити ці акції, то акціонер може продавати їх кому завгодно.
Даючи визначення терміну Tag-along rights, лекторка зауважила, що they exist to protect minority shareholders so, if a majority shareholder sells its shares, it gives the other shareholders the right to join the transaction. Отже, акціонери, що володіють незначною часткою акцій (minority shareholders), мають право продати свої акції разом із акціонером, який володіє значною часткою акцій (majority shareholder) та виявив бажання їх продавати. Majority shareholder не може йому відмовити в продажі акцій разом з його акціями. Водночас покупець зобов’язаний придбати усі запропоновані йому акції.
Пояснюючи Drag-along rights, Людмила Колодник підкреслила наступне: they enable a majority shareholder to force minority shareholders to join in the sale of a company. The shareholder doing the dragging must give minority shareholders the same price, terms and conditions as any other seller. A company merger or acquisition normally triggers a drag-along right because buyers usually seek complete control of a company. Drag-along rights help to eliminate minority owners and allows for the sale of 100% of a company’s securities to a potential buyer. Отже, такий спосіб дозволяє majority акціонерам вимагати від minority акціонерів, щоб вони продали свою незначну частку акцій разом із їхньою. Наприклад, в одного акціонера 50% акцій і він хоче їх продати. У нього є право зобов’язати іншого акціонера, який володіє 10% акцій, продати свої акції разом із його 50%.
Під час вебінару лектор не оминула й розмову про те, на що сфокусувати увагу правникові перед укладанням корпоративного контракту, та запропонувала поставити собі запитання, які точно допоможуть структурувати потік думок та викристалізують ключові моменти, а саме:
- Question 1 : What issues will the agreement cover?
- Question 2 : What are the interests of the shareholders?
- Question 3 : What is the value of each shareholder?
- Question 4 : Who will be making decisions for the company?
- Question 5 : How will shareholders vote and how much will each vote weigh?
І на останок вебінару очільниця Центру правничої лінгвістики ВША НААУ Людмила Колодник навела приклади граматичних аспектів, на які варто звернути увагу, якщо правник планує працювати з Shareholder’s Agreement:
- Possessive forms
- Use of prepositions to indicate place and time
- Geographical variation
- Subject to
Зокрема, говорячи про Possessive forms, лекторка підкреслила, що слідуючи усталеному правилу граматики, словосполучення, що складається зі слів Shareholders та Agreement вживаємо з АПОСТРОФОМ, а саме Shareholders’ Agreement, виходячи з того, що іменник Shareholders стоїть у множині.
Якщо така угода буде підписуватися лише одним акціонером, то лінгвісти-практики рекомендують обов’язково вживати апостроф після іменника Shareholder, а саме: Shareholder’s agreement. І це є логічним та ґрунтується на правилі англійської граматики. Однак не всі укладачі договорів його таки дотримуються. Практичний аналіз назви угоди Shareholders’ Agreement, коли ми маємо іменник Shareholders у множині, свідчить наразі про те, що більшість англомовних правників, укладаючи контракт, не використовують апостроф, тобто пишуть Shareholders Agreement!!! І тут постає питання, чим тоді керуються такі юристи, яким правилом, чи це є просто сучасна тенденція розвитку мови.
Отже, резюмувала лекторка, наразі триває дискусія щодо вживання словосполучень Shareholder Agreement та Shareholders Agreement без апострофа. Хтось вважає вживання апострофа досить застарілим та надокучливим явищем, а хтось закликає його вживати саме ось так – Shareholders’ Agreement, дотримуюсь усталених правил граматики.
Завершився захід цитатою Glenn Danzig «Until the contract is signed, nothing is real».
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.