Адвокат Олександр Кудрявцев провів у Вищій школі адвокатури НААУ вебінар на тему: «Повернення вилученого майна у кримінальному провадженні: 4 кроки для адвоката».
В Україні переважна більшість обшуків завершується вилученням майна. При цьому вилучається як майно, зазначене в ухвалі про дозвіл на обшук, так і майно, яке в ухвалі не передбачено, так зване тимчасово вилучене майно. Вилучене в такий спосіб майно підлягає арешту. Арешт накладається слідчим суддею. Проте власників майна в більшості випадків в суд не викликають. Про те, що майно під арештом, власник дізнається випадково. Втім, накласти арешт можуть не тільки на майно, що вилучається на обшуках. Арештувати можуть і багато чого іншого, наприклад, квартиру, машину, рахунки в банках, корпоративні права, товар, землю тощо.
Тому виникає питання – як повернути вилучене майно у кримінальному провадженні? У цьому аспекті лектором виділено чотири ключові кроки, які має вчинити адвокат.
Перший крок – оскаржити бездіяльність слідчого.
Стаття 170 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) в сукупності зі статтею 100 КПК України вимагає від органу досудового розслідування в обов’язковому порядку накласти арешт на майно, яке було вилучене під час обшуку. Відповідно до частини 5 статті 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді,…, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Більше того, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у випадках передбачених частиною п’ятою статті 171,… цього Кодексу (пункт 3 частини 1 статті 169 КПК України).
Як зазначає лектор, на практиці так майже ніколи не відбувається, і майно доводиться забирати «силою». Для цього використовуються можливості, передбачені статтею 303 КПК України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні володілець тимчасово вилученого майна, або інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, може оскаржити бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу. Скарга подається протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності (стаття 304 КПК України).
З огляду на те, що неповернення майна є триваючим порушенням, вимоги статті 304 КПК України до такої скарги не застосовуються, відтак звернутися зі скаргою можна в будь-який строк.
Скарга розглядається слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, – слідчим суддею Вищого антикорупційного суду не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження скарги за обов’язкової участі скаржника (ст. 306 КПК України).
Під час розгляду скарги потрібно обґрунтувати легальність походження майна, а відтак безпідставність його вилучення.
За результатами розгляду скарги суд виносить ухвалу, якою може зобов’язати слідчого вчинити певну дію, а саме повернути майно (ст. 307 КПК). Ця ухвала набирає законної сили негайно, оскарженню не підлягає. Отже, її одразу можна пред’являти до виконання.
Щоб це зробити необхідно скласти клопотання, долучити до нього ухвалу і подати слідчому через канцелярію, чи то поштою. За ч. 1 ст. 220 КПК України таке клопотання має бути розглянуте не пізніше 3-х днів з моменту подання.
Другий крок – взяти участь у розгляді клопотання про арешт майна.
Якщо слідчий встиг звернутися до суду з клопотанням про арешт майна, потрібно потрапити на розгляд клопотання про арешт майна.
Згідно з ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності – також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
За загальним правилом особу, в якої майно було вилучено під час обшуку мають запросити до суду на розгляд клопотання про арешт майна. Однак на практиці власника майна викликають до суду рідко, керуючись при цьому ч.2 ст.172 КПК України, яка говорить про те, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Лектор поділився порадами з власного досвіду стосовно того, які дії слід вчинити адвокату, аби потрапити на судове засідання:
1. Заздалегідь подати до суду заяву про виклик власників майна на розгляд клопотання про арешт;
2. Якщо заява спрацює і суд повідомить дату судового засідання, ознайомитись зі справою;
3. Підготувати письмове заперечення на клопотання про арешт майна, додати до нього докази легальності походження майна;
4. Заздалегідь подати заперечення до суду;
5. У судовому засіданні заперечити проти клопотання слідчого про арешт майна.
Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
За ч. 3 ст. 169 КПК слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
Ця стаття має на меті своєрідний контроль за слідчим, прокурором, щоб вони безпідставно не утримували майно, арешт на яке не накладений. Це так званий додатковий захисний ресурс для адвокатів.
Аби пришвидшити повернення майна, слід діяти так само як і в попередньому випадку щодо оскарження бездіяльності слідчого.
Третій крок – оскаржити ухвалу про арешт майна.
У випадку, якщо арешт на майно все таки накладено, у такому разі слід звернутися до апеляційного суду, апелюючи такими підставами.
І. Відсутність постанови про визнання майна речовим доказом (стаття 98 КПК України) як окремого процесуального документа, який фіксує висновок слідчого про набуття майном статусу речового доказу та мотиви з яких він дійшов такої думки.
ІІ. Оскільки особа, в якої вилучили майно немає процесуального статусу, отже арештовувати майно з підстав, що зазначені в п. п. 2, 3, 4 ч.2 ст.170 КПК України не можна.
ІІІ. Наявний пропуск строків звернення до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, тобто порушення ч.5 ст.171 КПК України.
Строки щодо апеляційного оскарження ухвали про арешт майна встановлені пунктом 3 частина 2 статті 395 та ч. 3 ст. 395 КПК України. Аби не пропустити строки на апеляційне оскарження лектор радить:
- Подавати короткий варіант апеляційної скарги з подальшим уточненням (частина 3 статті 403 КПК України) або
- Дочекатися повного тексту ухвали та подавати апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строків (пункт 4 частини 2 статті 396 КПК України).
У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Зазвичай в такому випадку арешт з майна скасовується повністю або частково.
За ч. 3 ст. 169 КПК слідчий, прокурор після отримання судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
Далі діє та сама процедура, як і в попередніх двох випадках.
Четвертий крок – заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Подати таке клопотання мають право власник або володілець майна за умови, що вони не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Якщо вони були присутні, формально в силу абзацу 1 ч. 1 ст. 174 КПК України право на скасування арешту в них втрачається. У той же час згідно з абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково за клопотанням…іншого власника або володільця майна…, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Отже, якщо заявити підставу, що арешт на майно накладений необґрунтовано, то звернутися з клопотанням може і той власник, який був присутній при арешті свого майна.
Олександр Кудрявцев підкреслює, що такий спосіб дає адвокату трішки більше можливостей, ніж попередній (апеляційне оскарження), тому його необхідно використовувати.
За ч. 3 ст. 169 КПК слідчий, прокурор після отримання судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
Процедура стандартна, як в попередніх випадках.
Проте час від часу виникають ситуації, коли кримінальне провадження закривається, але арешт при цьому не скасовується.
За ч. 3 ст. 174 КПК України, якщо кримінальне провадження закриває прокурор, то він одночасно з ухваленням такого рішення має скасувати арешт майна. Коли провадження закриває слідчий, а це випадки не такі вже й рідкі, зокрема по «фактових» справах (де немає підозрюваних), він взагалі не наділений повноваженнями скасовувати арешт з майна.
У такому разі слід керуватися позицією Великої Палати від 30.06.2020 року у справі № 727/2878/19, згідно якої «…у КПК 2012 року немає заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий, питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді на підставі приписів цього Кодексу.».
Тому, якщо слідчий закрив провадження або прокурор, закриваючи провадження, «забув» скасувати арешт майна (накладений за правилами КПК 2012 року), потрібно звертатися саме до слідчого судді.