Під час вебінару у Вищій школі адвокатури на тему “Як правильно та легко розрахувати пеню по несплачених аліментах”, Філатова Ольга, сімейний адвокат, член Комітету з сімейного права НААУ, член Центру сімейного права ВША НААУ, керуючий АБ «Філатова та Партнери», розповіла, що таке пеня, поняття пені та алгоритм обчислення неустойки (пені).
Іноді батьки не виконують свій обов’язок з утримання дітей, а саме не сплачують аліменти на їх утримання. Відтак виникає необхідність стягнення не лише аліментів, а й заборгованості по аліментам.
При цьому, слід зазначити, що на таких батьків, у випадку прострочення виконання зобов’язання, покладається додаткова фінансова відповідальність, а саме – нараховується пеня.
Пеня – грошове стягнення за невиконання зобов’язань (вікіпедія). Тобто, пеня – це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України:
- – неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання
- – штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання
- – пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання
У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості (ст. 196 Сімейного кодексу України).
У разі застосування до особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених ч.14 (наявність заборгованості зі сплати аліментів один, два або три роки) відповідно статті 71 Закону України “Про виконавче провадження”, максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених ч.14 статті 71 Закону України “Про виконавче провадження”.
Таким чином, пеня у розмірі 1% суми несплачених аліментів не може бути стягнута у розмірі більше ніж 100 відсотків від суми заборгованості.
Щодо алгоритму обчислення неустойки (пені), то розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток.
Тобто, зобов’язання зі сплати аліментів носять періодичний характер і повинні виконуватися щомісячно. Тому алгоритм розрахунку суми «аліментної» пені на підставі ч. 1 ст. 196 СКУ має бути таким:
- з’ясувати розмір несплачених аліментів за кожен місяць;
- установити строк, до якого кожне зі щомісячних зобов’язань зі сплати аліментів мало бути виконане;
- розрахувати розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо з дня порушення платником аліментів свого обов’язку з їх сплати до дня прийняття судом рішення про стягнення пені;
- визначити загальну суму пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожним із прострочених платежів.
Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
p=(A1х1%хQ1)+(A2х1%хQ2)+……….(Anх1%хQn)
p – загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 – нарахована сума аліментів за перший місяць (сума аліментів які не були сплачені);
Q1 – кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;
A2 – нарахована сума аліментів за другий місяць (сума аліментів які не були сплачені);
Q2- кількість днів прострочення сплати суми аліментів, починаючи з першого дня першого місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Х – кількість днів заборгованості
Слід звернути увагу що, відповідно до роз’яснень викладених у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 “Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” передбачена ст. 196 Сімейного кодексу України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв’язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Таким чином, Верховним Судом України було зроблено висновок, відповідно до якого встановлено виключні випадки, за яких в діях платника аліментів відсутні ознаки вини.
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, (ст. 196 Сімейного кодексу України). Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім.