Якщо обвинувачений одночасно придбав і зберігав без мети збуту наркотичний засіб, в особливо великому розмірі, то його дії слід кваліфікувати лише за ч. 3 ст. 309 КК

Якщо обвинувачений одночасно придбав і зберігав без мети збуту наркотичний засіб, обіг якого заборонено, та психотропну речовину, обіг якої обмежено, в особливо великому розмірі, то його дії слід кваліфікувати лише за ч. 3 ст. 309 КК, яка передбачає кваліфікований склад кримінального правопорушення, що включає як основні ознаки складу цього кримінального правопорушення, визначені в ч. 1 ст. 309 КК, та таку кваліфікуючу ознаку, як особливо великий розмір, що стосується як наркотичного засобу, так і психотропної речовини. Кваліфікація за сукупністю частин 1 та 2 ст. 309 КК у цьому разі виключається.

Обставини справи: ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він за допомогою мережі «Інтернет» на зашифрованому сайті в мережі «Darknet» здійснив замовлення наркотичних засобів та психотропних речовин, які отримав у відділенні «Нова Пошта» та зберігав у своїй сумці для власного вживання. У цей же день працівниками поліції у ОСОБА_1 в ході проведення огляду було виявлено
та вилучено картонні коробки з вмістом речовини рослинного походження та вмістом порошкоподібної речовини білого кольору, які згідно з висновками
експертів є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено
(канабіс вагою 212,192 г) та психотропна речовина, обіг якої обмежено (амфетамін масою 52,4 г, що є особливо великим розміром).

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд визнав винуватим та засудив ОСОБА_1 за ч. 1 (як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту) та ч. 3 ст. 309 (як незаконне придбання та зберігання
психотропної речовини в особливо великих розмірах без мети збуту) КК.

Апеляційний суд змінив вирок місцевого суду, виключивши із резолютивної
частини вироку вказівку засудження ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК.

Позиція ККС: залишено без зміни ухвалу апеляційного суду.

Обґрунтування позиції ККС: колегією суддів ККС не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК та перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Доводи прокурора про те, що апеляційний суд дійшов неправильного висновку про виключення із вироку даних щодо засудження ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК, є необґрунтованими.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження судами було встановлено, що засуджений ОСОБА_1 одним діянням у відділенні пошти придбав наркотичний засіб та психотропну речовину без мети збуту й зберігав їх при собі до вилучення у нього в той же день працівниками поліції.

Надаючи правову оцінку його діям, суд першої інстанції окремо кваліфікував
придбання та зберігання наркотичного засобу й такі ж дії з психотропною речовиною, що, на думку прокурора, відповідає змісту висунутого обвинувачення і є правильною кваліфікацією дій ОСОБА_1.

Однак, з такою позицією колегія суддів ККС не погоджується.

Диспозиція ст. 309 КК не передбачає, що у разі, якщо предметом кримінального
правопорушення є наркотичні та/або психотропні речовини різного виду, особа несе окрему кримінальну відповідальність за придбання або зберігання кожного
виду таких речовин або засобів.

Суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що діяння засудженого за обставин, встановлених судами, мають бути кваліфіковані за ч. 3 ст. 309 КК, й окрема кваліфікація дій засудженого за ч. 1 ст. 309 КК не може вважатися правильним застосуванням закону України про кримінальну
відповідальність.

Твердження прокурора про те, що при цьому суд апеляційної інстанції розширив обсяг обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 309 КК, також є необґрунтованими.

Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_1 було висунуте обвинувачення
щодо незаконно придбання та зберігання як наркотичного засобу, так і психотропної речовини. Це обвинувачення підтримувалося в суді, й обставини, які були викладені в обвинувальному акті, знайшли своє підтвердження.

При цьому неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність
полягає лише в аспекті неправильної кваліфікації цього діяння, зокрема зайвої
кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 309 КК, тому вважати, що апеляційний суд в цьому
випадку вийшов за межі висунутого обвинувачення немає підстав.

Детальніше з текстом постанови ВС від 20.07.2022 у справі No 725/5677/21 (провадження No 51-1505км22) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/105402429.