У разі інкримінування співучасникам, кожен з яких виконав частину об’єктивної сторони крадіжки, такої кваліфікаційної ознаки, як вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб, не має значення технічний розподіл ролей між ними. Дії таких співучасників належить кваліфікувати лише за статтею Особливої частини КК без посилання на ст. 27 КК.
Обставини справи: ОСОБА_1 обвинувачувався у тому, що він за попередньою змовою із групою осіб проник до квартири потерпілої, звідки повторно, таємно викрав її майно, чим завдав потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 19 770, 67 грн.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд визнав винуватим та засудив ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК.
Апеляційний суд залишив без зміни цей вирок.
Позиція ККС: залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.
Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС установила, що суди попередніх інстанцій правильно застосували кримінальний закон та не допустили істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б безумовними підставами для скасування чи зміни судових рішень.
Колегія суддів ККС визнала необґрунтованими доводи у касаційній скарзі захисника, який стверджував, що ОСОБА_1 є невинуватим у вчиненні крадіжки,
оскільки він не був ініціатором її вчинення та безпосередньо не вчиняв дії, що полягають у таємному викраденні чужого майна.
Колегія суддів ККС не вбачає підстав для сумнівів у законності та обґрунтованості вироку суду першої інстанції, яким визнано винуватим та засуджено ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК.
Разом з цим, колегія суддів ККС зазначає, що проста форма співучасті (співвиконавство) передбачає, що декілька осіб, діючи спільно, є безпосередніми виконавцями кримінального правопорушення, суб’єктивна
сторона якого охоплюється єдиним умислом. Їхні дії можуть мати різний
характер та їхні ролі однакові — вони безпосередньо виконують дії, описані в диспозиції статті Особливої частини КК як ознаки об’єктивної сторони конкретного складу кримінального правопорушення, у даному випадку — таємне
викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у приміщення.
При цьому злочинні наслідки настають у результаті саме сукупної діяльності
співвиконавців і є спільними для них. Отже, у такому випадку немає розподілу ролей на виконавців, організаторів, підбурювачів і пособників, а тому дії кожного зі співвиконавців кваліфікуються тільки за статтею Особливої частини КК без
посилання на ст. 27 КК.
Колегія суддів ККС вважає, що суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність єдиної спільної мети та узгодженості дій засудженого та інших осіб, що свідчить про їх попередню домовленість і, що вони діяли як співучасники вчиненого кримінального правопорушення та без розподілу ролей.
При цьому той факт, що суд першої інстанції при ухваленні свого рішення допустив розбіжності в переліку викраденого у потерпілої майна, що було
зазначено в обвинувальному акті, та як результат у судовому рішенні вказано
неточний перелік викрадених речей, не впливає на висновок суду про доведення
винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, оскільки
кваліфікуюча ознака крадіжки, пов’язана із вартістю викраденого майна,
засудженому не інкримінувалася.
Детальніше з текстом постанови ВС від 07.06.2022 у справі No 754/14360/20 (провадження No 51-5694км21) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/104694946.