06 березня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-сервісний центр «Експо-Дніпро-Союз»
(далі – ТОВ «Торгово-сервісний центр «Експо-Дніпро-Союз», товариство) до ОСОБА_1, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Денар-Люкс», товариство з обмеженою відповідальністю «Домен-Буд» (далі – ТОВ «Домен-Буд»), товариство з обмеженою відповідальністю «Стрілецька набережна» (далі – ТОВ «Стрілецька набережна»), про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Суди встановили, що позивачу на праві власності належала квартира АДРЕСА_1, яка вибула з володіння товариства поза його волею, відповідач не є її добросовісним набувачем, оскільки знав або мав можливість знати про те, що спірна квартира не належить на праві власності особі, яка її відчужувала.
Рішенням районного суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов задоволено. Суди першої та апеляційної інстанцій керувались тим, що квартира вибула з володіння позивача внаслідок продажу на електронних торгах, які в подальшому були визнані недійсними, тобто поза його волею. Треті
особи зареєстровані за однією адресою, їх засновником є одна й та сама особа,
тому укладені між ними договори купівлі-продажу спірної квартири спрямовані на унеможливлення повернення її власнику.
Оскільки з 12 березня 2020 року до 31 березня 2022 року на всій території України установлений та діяв карантин, спричинений коронавірусною хворобою
(COVID-19), тому позивач не пропустив позовну давність для звернення до суду з позовом.
Переглядаючи справу, Верховний Суд не погодився з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а не від дня, коли власник майна, яке перебуває у володінні іншої особи, дізнався чи міг дізнатися про кожного нового набувача цього майна.
Порушення права та підтвердження такого порушення судовим рішенням не є тотожними поняттями. Закон не пов’язує перебіг позовної давності з ухваленням судового рішення про порушення права особи. Закон також не пов’язує перебіг позовної давності за віндикаційним позовом ані з укладенням певних правочинів щодо майна позивача, ані з фактичним переданням майна порушником, який незаконно заволодів майном позивача, у володіння інших осіб.
Ураховуючи наведене, безпідставними є висновки судів про початок перебігу позовної давності з дати набрання законної сили ухвалою господарського суду від 03 квітня 2017 року про заміну відповідача ТОВ «Стрілецька набережна» на належного – ОСОБА_1, та припинення провадження у справі.
Так, ухвалою господарського суду від 12 квітня 2016 року у справі про визнання недійсними результатів електронних торгів, акта державного виконавця про проведені електронні торги, свідоцтва про право власності, за клопотанням позивача залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ТОВ «Домен-Буд» (оскільки саме йому вже було відчужено оспорювану квартиру). Тобто позивачу стало відомо про порушення його прав у квітні 2016 року.
За змістом частини другої статті 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред’явлення позову до особи, яка є боржником, тобто до особи, яка є належним відповідачем за позовом. У разі пред’явлення віндикаційного позову належним відповідачем є володілець майна. Водночас, якщо під час розгляду справи майно перейшло у володіння іншої особи, у зв’язку з чим суд здійснив заміну відповідача, то пред’явлення позову до попереднього володільця перериває позовну давність і за вимогою до цієї іншої особи.
Оскільки 06 березня 2017 року ТОВ «Торгово-сервісний центр «Експо-Дніпро-Союз» звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ «Стрілецька набережна» про витребування спірної квартири та визнання права власності на неї, то цим перервало позовну давність за вимогами про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Згідно з частиною третьою статті 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Таким чином, з 06 березня 2017 року розпочався перебіг позовної давності за вимогами товариства про витребування спірної квартири з чужого незаконного володіння, яка спливла 06 березня 2020 року.
Зважаючи на те, що позовні вимоги є обґрунтованими, однак ТОВ «Торгово-сервісний центр «Експо-Дніпро-Союз» звернулося з позовом до суду лише 11 січня 2022 року, у його задоволенні слід відмовити у зв’язку з пропуском позовної давності.
Ураховуючи наведене, Верховний Суд скасував судові рішення та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 06 березня 2024 року у справі № 750/254/22 (провадження № 61-11764св22) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/117624217.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.