КГС ВС розглянув касаційну скаргу ТОВ “Агрофірма “Дністровська” на постанову
Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.09.2020 у справі No 916/1615/20
за первісним позовом ФГ “Джондір-Б” до ТОВ “Агрофірма “Дністровська” про стягнення заборгованості за договором позики у розмірі 3 600 000,00 грн та за зустрічним позовом ТОВ “Агрофірма “Дністровська” до ФГ “Джондір-Б” про визнання недійсним договору позики. За результатом судового розгляду прийнято постанову, в якій зазначено таке.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.04.2020 позовну заяву
прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
05.08.2020 ТОВ “Агрофірма “Дністровська” звернулося до Господарського суду
Одеської області із зустрічним позовом про визнання недійсним договору позики.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.08.2020 прийнято зустрічну позовну заяву ТОВ “Агрофірма “Дністровська” до розгляду та об`єднано її в одне провадження з первісним позовом у справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.09.2020 за заявою
відповідача на підставі пункту 5 частини першої статті 226 ГПК України його зустрічний позов залишено без розгляду.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.03.2021 ухвалу Господарського суду Одеської області від 23.09.2020 залишено без змін.
Не погоджуючись із судовими рішеннями попередніх судових інстанцій, ТОВ “Агрофірма “Дністровська” подало касаційну скаргу до КГС ВС, в якій просило
їх змінити, доповнивши резолютивні частини судових рішень висновками щодо
повернення ТОВ “Агрофірма “Дністровська” судового збору за подання зустрічної
позовної заяви.
ОЦІНКА СУДУ
КГС ВС, залишаючи оскаржувані судові рішення без змін, зазначив таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується скаржником, він подав заяву про залишення зустрічного позову без розгляду, ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.09.2020 зазначений зустрічний позов ТОВ “Агрофірма “Дністровська” до ФГ “Джондір-Б” про визнання недійсним договору позики було залишено без розгляду.
Отже, залишивши позов без розгляду, суд першої інстанції згідно з частиною другою статті 226 ГПК України мав вирішити питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету з урахуванням особливостей, визначених Законом.
За змістом частини другої статті 123 ГПК України порядок повернення судового збору встановлюється законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок
судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон.
Згідно з приписами пункту 4 частини першої статті 7 Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням)).
Зважаючи на те, що зустрічна позовна заява у цій справі залишена без розгляду
саме за заявою ТОВ “Агрофірма “Дністровська”, тобто самого позивача за зустрічним позовом, судова колегія КГС ВС погодилася з висновками господарських судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для повернення судового збору.
Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 16.06.2021 у справі No 916/1615/20 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/97903284.