Позиції судів першої та апеляційної інстанцій
Місцевий суд визнав особу винуватою та засудив за ч. 4 ст. 111-1 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю на строк 10 років без конфіскації належного йому майна. На підставі ст. 75 КК засудженого звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки. Приймаючи таке рішення, місцевий суд виходив з конкретних обставин справи та даних про особу засудженого. Зокрема, врахував, що він є громадянином України, має зареєстроване місце проживання, одружений, є фізичною особою-підприємцем, має неповнолітню дитину, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, матеріали провадження вказують на обставини, які пом’якшують покарання і відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Апеляційний суд залишив без зміни цей вирок.
У касаційній скарзі прокурор зазначив, що апеляційний суд не перевірив його доводів та не навів мотивів, у зв’язку з чим засудженому не призначено додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке відповідно до санкції ч. 4 ст. 111-1 КК є обов’язковим.
Позиція ККС
Залишено без зміни ухвалу апеляційного суду.
Обґрунтування позиції ККС
ККС вказав, що зазначені доводи прокурора задоволенню не підлягають, застосування у даному випадку додаткового покарання у виді конфіскації майна, яке передбачене санкцією ч. 4 ст. 111-1 КК, є безпідставним та таким, що суперечить положенням ст. 77 КК.
Як визначено ст. 77 КК у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу,
позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю та
позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного
класу.
Положеннями ст. 77 КК, що містить перелік додаткових покарань, які можуть бути призначені у разі звільнення особи від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК, не передбачено можливості призначення
додаткового покарання у виді конфіскації майна у таких випадках.
Тобто, положення зазначеної статті не передбачають призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна у тому випадку, якщо особу звільнено від відбування основного покарання на підставі ст. 75 КК.
Постанова колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 04.10.2023 у справі №953/7065/22 https://reyestr.court.gov.ua/Review/114021020
Аби першим отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.