Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач – ОСОБА_1 ,
відповідач – акціонерне товариство «Райффайзен Банк»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прогресивні фінанси»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі судді Решетник Т. О. від 27 січня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Никифоряка Л. П., Гапонова А. В., Новікової Г. В., від 19 вересня 2023 року і виходив з наступного.
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
АТ «Райффайзен Банк Аваль» (після зміни назви АТ «Райффайзен Банк»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – ТОВ «ФК «Прогресивні фінанси», про захист прав споживачів, шляхом визнання недійсним кредитного договору.
2. Свої вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що 04 жовтня 2019 року він подав до АТ «Райффайзен Банк Аваль» заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010/3175/82/675225 (тип кредиту – кредитування рахунку). Згідно з його заявою банк відкрив йому картковий рахунок та видав пластикову кредитну картку «MasterCard «100 днів». Певний час він користувався карткою, знімав з неї та повертав банку кошти. Вказував, що всього він використав на власні споживчі потреби не більше 12 000, 00 грн, а з його зарплатного карткового рахунку АТ «Райффайзен Банк Аваль» списав на свою користь в рахунок погашення його заборгованості перед банком 15 655, 28 грн, що підтверджується банківською випискою з його зарплатного рахунку «Історія по картковому рахунку з 01 червня 2020 року по 30 жовтня 2020 року». Ніякого кредитного договору АТ «Райффайзен Банк Аваль» йому на підпис не надавало та він його не підписував.
3. Позивач зазначав, що на його адресу надійшло повідомлення, видане від імені АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 24 березня 2021 року, без підпису уповноваженої особи та без печатки банку, у якому зазначено, що
АТ «Райффайзен Банк Аваль» всі права вимоги до нього за кредитним договором № 010/3175/82/675225 від 09 грудня 2019 року (з усіма додатковими договорами та угодами до нього) відступив ТОВ «ФК «Ел.Ен.Груп», а вказане товариство відступило їх ТОВ «ФК «Прогресивні фінанси». Також у порушення вимог статті 516 Цивільного кодексу України, статей 18, 25 Закону України «Про споживче кредитування» вказане повідомлення йому вручено не було, його мати випадково знайшла повідомлення біля дверей їхньої квартири.
4. Позивач вважав, що в даному випадку наявні підстави для визнання кредитного договору № 010/3175/82/675225 від 04 жовтня 2019 року (з усіма додатковими договорами та угодами до нього) недійсним, оскільки всупереч вимогам статей 11, 203, 509, 510, 626, 628. 638, 1054 ЦК України,
статей 1, 12, 14 Закону України «Про споживче кредитування», статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» зазначений договір (з усіма додатковими договорами та угодами до нього) банком йому на підпис не надавався та не містить його підпису. Крім того, у порушення вимог статей 203, 628, 1054 ЦК України, статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» спірний договір не містить усіх умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, зокрема, встановлені частиною першою статті 12 зазначеного Закону, статтею 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». В порушення вимог статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» АТ «Райффайзен Банк Аваль» не надало йому інформацію, визначену Законом. В порушення вимог частини першої статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» банк не надав стороні договору примірник такого договору.
5. Із урахуванням зазначеного, уточнивши позовні вимоги, позивач просив позов задовольнити, визнати недійсним кредитний договір № 010/3175/82/675225 від 04 жовтня 2019 року, укладений між ним та АТ «Райффайзен Банк Аваль».
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
6. Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 січня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
7. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач за укладеним з відповідачем кредитним договором отримав кредитні кошти та використовував їх, ознайомився та підписав відповідні заяви, угоду, паспорт споживчого кредиту, ознайомився із умовами та правилами банківського обслуговування АТ «Райффайзен банк Аваль», сторони правочину досягли згоди щодо усіх істотних умов для укладення такого правочину (сума кредиту, процент за користування ним, строки повернення, розмір щомісячного платежу тощо), що, зокрема, свідчить про його погодження з умовами договору, а тому підстави для визнання кредитного договору недійсним відсутні.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
8. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 січня 2023 року – без змін.
9. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки суду не надано доказів непідписання ОСОБА_1 угоди № PDV2-1354499 від 27 січня 2016 року, заяви про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010/3175/82/675225 від 04 жовтня
2019 року, натомість вказані документи містять підпис позичальника
ОСОБА_1 . Позивач за вказаним кредитним договором отримав кредитні кошти та використовував їх згідно з метою кредиту, ознайомився та підписав відповідні заяви, угоду, паспорт споживчого кредиту, ознайомився з умовами та правилами банківського обслуговування АТ «Райффайзен Банк Аваль», сторони правочину досягли згоди щодо усіх істотних умов, необхідних для укладення такого правочину (сума кредиту, процент за користування ним, строки повернення, розмір щомісячного платежу тощо), що, зокрема, свідчить про його погодження з умовами договору, а тому підстави для задоволення позовної вимоги про визнання кредитного договору недійсним відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
10. 18 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 січня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
11. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду
від 11 липня 2018 рокуу справі № 904/8549/17, від 27 листопада 2018 року
у справі № 905/1227/17, від 23 грудня 2020 рокуу справі № 757/28231/13-ц,
від 14 квітня 2021 року у справі № 520/17947/18, від 13 липня 2022 року у справі № 201/7705/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
12. Доводи касаційної скарги зводяться до того, що копії наданих відповідачем документів не можуть бути належними доказами у цій справі та по ним неможливо провести судову почеркознавчу експертизу, а отже судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норм процесуального права. Апеляційним судом було витребувано у третьої особи оригінали документів, однак третьою особою їх не було надано, що унеможливило проведення у справі судової експертизи для встановлення істини у справі. Відповідачем не надано належних доказів отримання позивачем кредитних коштів та підписання ним копій документів, які були надані відповідачем та третьою особою з відзивами на позовну заяву.
13. Заявник стверджує, що між ним та банком була укладена лише угода про отримання банківської картки «Зарплатний проект» та жодних заявок на отримання банківських карток ним не подавалося та такі картки не отримувалися у відповідача.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
14. У поданому відзиві на касаційну скаргу АТ «Райффайзен Банк Аваль» посилається на те, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, оскільки не спростовують правильних по суті судових рішень. Позивач у своєму клопотанні про витребування оригіналу документів не обґрунтував необхідності такого витребування. У зв`язку із цим судом першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про витребування доказів шляхом постановлення протокольної ухвали. Позивачем жодного разу не заявлялося клопотання про проведення почеркознавчої експертизи у суді першої інстанції, а також у суді апеляційної інстанції. Сторона позивача підтвердила факт отримання та користування кредитними коштами, які були зараховані банком на картковий рахунок позивача. Отримання кредитних коштів підтверджуються належними доказами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
15. 27 січня 2016 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено угоду № PDV2-1354499, відповідно до якої клієнт прийняв (акцептував) публічну пропозицію ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про надання послуг в порядку та на умовах, що викладені у правилах банківського обслуговування фізичних осіб в AT «Райффайзен Банк Аваль», висловив повну та безумовну згоду з умовами. Також підписанням цієї угоди сторони безумовно визнали, що публічна пропозиція, угода, правила, згода, тарифи, заяви разом зі всіма змінами, додатковими договорами до них у сукупності є договором банківського обслуговування, складають його зміст, мають обов`язкову силу та застосовуються до відносин сторін. Договір банківського обслуговування є укладеним з дати підписання сторонами угоди.
16. 04 жовтня 2019 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було складено заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010/3175/82/675225 до договору банківського обслуговування від 27 січня 2016 року, укладеного підписанням заяви про акцепт публічної пропозиції/угоди № PDV2-1354499, відповідно до якої банк зобов`язався відкрити картковий рахунок в гривні, випустити та надати клієнту картку, надати кредитні кошти на умовах, визначених договором, в межах поточного ліміту, а позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом.
17. Перед укладанням та підписанням кредитного договору ОСОБА_1 звернувся до банку із заявою на отримання кредиту, у заяві та паспорті споживчого кредиту зазначив, що має намір отримати споживчий кредит та обрав валюту – національна валюта України, суму, бажаний строк кредитування та зазначив мету, тобто цільове використання кредиту.
18. Згідно з пунктом 1.2 заяви-договору, з дати початку кредитування банк надає клієнту, в межах поточного ліміту, кредитні кошти (кредит). Кредит надається шляхом зарахування коштів кредиту на картковий рахунок відповідно до умов договору, одночасно з ініціюванням клієнтом платіжних (видаткових) операцій за КР та/або шляхом договірного списання банком коштів кредиту КР у випадках, визначених договором.
19. Відповідно до пунктів 1.3, 1.4 заяви-договору максимальний ліміт кредиту складає 500 000, 00 грн, а розмір поточного ліміту на дату початку кредитування становить 10 000, 00 грн.
20. Відповідно до пунктів 1.5, 1.6 заяви-договору строк кредиту становить
48 місяців, що починається з дати встановлення поточного ліміту, процентна ставка фіксована 48 % річних.
21. Відповідно до пункту 6 заяви-договору від 04 жовтня 2019 року позичальник підтвердив, що він ознайомлений з чинною редакцією правил. Клієнт визнав та підтвердив, що на взаємовідносини сторін за цією заявою-договором поширюється положення договору, правил, в тому числі розділів 2, 6 правил. Клієнт зобов`язався дотримуватись умов договору, правил, зокрема, тих положень, що регламентують умови відкриття та обслуговування карткових рахунків, а також надання банком кредитів. Підписанням цієї заяви-договору клієнт підтвердив, що до відносин сторін за цією заявою застосовуються всі положення договору, в тому числі розділів 2, 6 правил так само як би текст правил був би власноруч підписаний клієнтом.
22. Факт отримання кредитної картки позивачем не спростовано, розмір заборгованості по картковому рахунку підтверджується розрахунком банку за період з 04 жовтня 2019 року по 23 березня 2021 року.
23. В пункті 6 заяви-договору від 04 жовтня 2019 року позивач своїм підписом підтвердив, що він ознайомлений з чинною редакцією правил, визнав та підтвердив, що на взаємовідносини сторін за цією заявою поширюється положення договору, правил, в тому числі розділів 2, 6 правил, зобов`язався дотримуватись умов договору, правил, зокрема, тих положень, що регламентують умови відкриття та обслуговування карткових рахунків, а також надання банком кредитів та отримав другий примірник цієї заяви.
24. Згідно з повідомленням АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 24 березня
2021 року, 23 березня 2021 року всі права вимоги банку до ОСОБА_1 були відступлені ТОВ «ФК Ел.Ен.Груп» за договором відступлення права вимоги
№ 114/2-31-F від 09 квітня 2020 року. Крім того, 24 березня 2021 року
ТОВ «ФК Ел.Ен.Груп» за договором відступлення права вимоги № 24-03/21-F відступив всі вказані права вимоги на користь ТОВ «ФК «Прогресивні фінанси».
Позиція Верховного Суду
25. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
26. Згідно з положеннями пункту 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
27. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
28. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
29. У відповідності до частини першої статті 15, частини першої
статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
30. Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
31. Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
32. Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до
статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
33. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
34. Відповідно до частин першої, другої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
35. Частиною другою статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
36. Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
37. Недійсність правочину визначається статтями 203, 215 ЦК України.
38. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина третя статті 203 ЦК України).
39. Частинами першою та третьою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
40. Вказані норми цивільного права свідчать про те, що правочин може бути визнаний недійсним, якщо волевиявлення учасника правочину не є вільним, не відповідає його внутрішній волі.
41. Звертаючись до суду з цим позовом, позивач стверджував, що він не підписував оспорюваний правочин, з його умовами ознайомлений не був. Позивач посилався, зокрема, на положення Закону України «Про споживче кредитування», як підставу для задоволення позовних вимог.
42. Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.
43. За статтею 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
44. У статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» (тут і далі – в редакції на день укладення кредитного договору) наведено визначення термінів, які вживаються в цьому законі, зокрема: договір про споживчий кредит – вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; загальні витрати за споживчим кредитом – витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб; споживчий кредит (кредит) – це грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
45. Згідно із частинами першою та другою статті 12 Закону України
«Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; 6) необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); 7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; 9) орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. У разі відсутності у кредитодавця інформації про вартість певної супровідної послуги, що надається споживачу третьою особою під час укладення договору про споживчий кредит, орієнтовна вартість такої послуги визначається відповідно до пункту 7 частини третьої статті 9 цього Закону. Усі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та/або орієнтовної загальної вартості кредиту, повинні бути зазначені; 10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; 12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 13) порядок дострокового повернення кредиту; 14) відповідальність сторін за порушення умов договору.
46. У договорі про споживчий кредит можуть бути зазначені інші умови, визначені законом та за домовленістю сторін.
47. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
48. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
49. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог у зв`язку з їх недоведеністю.
50. Суди встановили, що у даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою – споживачем банківських послуг. Суди встановили, що позичальник (позивач) погодився з усіма істотними умовами оспорюваного кредитного договору, йому була надана банком вся необхідна інформація в письмовому вигляді, про що він зазначив в договорі шляхом його підписання, сукупна вартість кредиту та умови його погашення йому також були зрозумілі.
51. Позивач під час укладення кредитного договору жодних заперечень щодо його умов не заявляв, будь-яких претензій щодо непроведення з ним переддоговірної роботи та незгоди з окремими пунктами цього договору або щодо нерозуміння ним окремих його частин не виказував та в подальшому його виконував. Факт користування кредитними коштами в межах встановленого ліміту не оспорюється позивачем та підтверджується копіями банківських виписок, а розмір заборгованості по картковому рахунку підтверджується розрахунком банку за період з 04 жовтня 2019 року по 23 березня 2021 року.
52. Позивачем не спростовано підписання ним угоди № PDV2-1354499 від 27 січня 2016 року, заяви про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010/3175/82/675225 від 04 жовтня 2019 року, на яких розміщено підпис позивача.
53. Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
54. При вирішенні спору позивачем не порушувалося клопотання про проведення у справі судової почеркознавчої експертизи.
55. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
56. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
57. Слід зазначити, що АТ «Райффайзен Банк Аваль» 26 серпня 2021 року до суду першої інстанції було подано відзив на позовну заяву, до якого було додано завірені належним чином копії документів (копія розписки про отримання картки від 04 жовтня 2019 року, копія угоди № PDV2-1354499 від 27 січня 2016 року, копія заяви про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010/3175/82/675225 від 04 жовтня 2019 року, копія заяви на отримання кредиту за програмою «Кредитна картка» від 04 жовтня 2019 року, копія паспорту споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка» від 04 жовтня 2019 року, копія правил банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк»).
58. Завірені належним чином копії документів є належними та допустимими доказами, якими сторони по справі обґрунтовують свої вимоги та заперечення. Подані докази не суперечать положенням статті 95 ЦПК України, а протилежного позивачем не доведено, не поставлено під сумнів відповідність оригіналам поданих стороною відповідача копій, які належним чином оцінено судами попередніх інстанцій у сукупності з іншими доказами у справі.
59. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено
статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).
60. Слід також зазначити, що ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів, а з метою ухилення від виконання зобов`язань, є неприпустимим (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17, провадження № 61-2417сво19).
61. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті без додержання норм матеріального і процесуального права.
62. За встановлених у цій справі обставин висновки судів першої та апеляційної інстанцій не суперечать висновкам Верховного Суду, висловленими у постановах, на які послався заявник у касаційній скарзі.
63. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
64. Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення – без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27 січня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян В. В. Шипович
Аби першим отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.