Під час вебінару у Вищій школі адвокатури на тему “Інструментарій адвоката: тимчасовий доступ до речей і документів”, Підкова Олександр, адвокат, партнер адвокатського об’єднання “URVISTA”, розповів про процесуальний механізм збирання доказів (КПК України).
У статті 22. КПК України «Змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості» зазначено:
- Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом
- Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Напрями застосування принципу змагальності на стадії досудового розслідування в змагальній моделі кримінального процесу ділиться на :
- проведення стороною захисту паралельного розслідування
- розширення судового контролю за досудовим розслідуванням
Законодавцем було обрано другий варіант (шляхом введення інституту слідчого судді), що є більш реальним з точки зору практичного застосування, а особливо у вітчизняних умовах.
Відповідно до статті 159 КПК України «Загальні положення тимчасового доступу до речей і документів», то:
- Тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв’язку, без їх вилучення
- Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду
В статті 160. КПК України зазначено, що сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 КПК України. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.
У клопотанні зазначаються:
- короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання
- правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність
- речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати
- підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи
- значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні
- можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю
- обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.
Потрібно зазначити, що в статті 162 КПК України говориться, щодо таємниці, яка міститься в речах і документах, і охороняється законом належать:
- інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана їм за умови нерозголошення авторства або джерела інформації
- відомості, які можуть становити лікарську таємницю
- відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій
- конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю
- відомості, які можуть становити банківську таємницю
- особисте листування особи та інші записи особистого характеру
- інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв’язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо
- персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних
- державна таємниця
- таємниця фінансового моніторингу.