Ніби ще вчора такого не було — і знову. Не встигла Верховна Рада ухвалити Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», як уже знайшлися ті, хто бачить у цьому… злочинний план. І не просто бачить, а звинувачує тих, хто працював над цими змінами.
Про це зазначає адвокат Семен Ханін.
Є такі, хто бачить глибше. Хто вміє вбачати ворогів там, де інші бачать лише букву закону. І що ж побачили наші далекоглядні громадяни?
Ось їхній висновок: «Закон дозволяє недобросовісним забудовникам відібрати земельні ділянки у громад і держави». Отакої!
Давайте розберемося, що ж насправді змінилося в законодавстві.
Стаття 388 ЦК України. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача…
2. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо:- воно було продане або передане у власність у порядку, встановленому для виконання судових рішень;- воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна.
3. Держава, територіальна громада, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті, також не може витребувати майно від добросовісного набувача на свою користь, якщо:- з моменту реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності першого набувача, минуло більше десяти років;- з дати передачі першому набувачеві нерухомого майна, щодо якого на той момент не було вимоги щодо реєстрації правочину або права власності, минуло більше десяти років.…
Не бачу жодної зради. Навпаки — це класичний захист добросовісного набувача, необхідний для передбачуваності та стабільності. Без цього інституту неможливо забезпечити довіру до права власності — а отже, і до інвестицій в Україну.
І наостанок. Соромно, що таке явище як «далекоглядні громадяни» досі серед нас — прямі нащадки радянського «чуття зради». Хоча, можливо, й є в них користь: інакше суспільство просто не помітило б чергову важливу реформу.
В коментарі адвоката Ханіно не зазначено хто кричить ЗРАДА, однак можна передбачити, що мова йде про так званих спеціалістів за гроші на судову реформу – Громадська організація Фундація DEJURE та її партнерка Громадська організація ГОЛКА.
Закон передбачає: якщо з моменту незаконного привласнення землі минуло понад десять років, то держава або громада більше не зможуть її повернути у свою власність. Якщо ж суд ухвалить повернення землі до десяти років після відчуження — держава або громада мають компенсувати новому власнику ринкову вартість. Це небезпечно для земель територіальних громад, які були відчужені з порушенням. Також це може зробити неможливим повернення лісів, прибережних смуг та інших природних територій. Зокрема першою жертвою цього закону вже став Протасів Яр. Загроза також існує й для Чернечого лісу на Київщині, — повідомила громадська ініціатива “Голка”.
До чого тут суддя Верховного Суду Василь Крат? Законопроєкт, який згодом став “законом Мазепи”, зареєстрував народний депутат Ігор Фріс (“Слуга народу”). Це той самий депутат, який є ініціатором закриття реєстрів нерухомого майна, що спростить життя корупціонерам. Суддя ВС Василь Крат входив у робочу групу по трьох інших законопроєктах, які мали б захищати права добросовісного набувача (№11134, №11185, №11233), проте, як виявилось, був дотичний і до скандального проєкту №12086. Напередодні реєстрації законопроєкту саме Крат на Facebook зазначив, що треба сплачувати ринкову (!) вартість землі у випадку витребування землі від “добросовісного” набувача. Саме ці тези лягли в основу законопроєкту, – йдеться у повідомленні.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.