Суд міста Пула (Хорватія) ухвалив рішення про екстрадицію до Німеччини громадянина України Володимира Журавльова, якого підозрюють у причетності до диверсії на газопроводах “Північний потік-1” та “Північний потік-2” у Балтійському морі у вересні 2022 року.
Про це повідомила юридична компанія “Катеринчук, Моор та Партнери”, яка представляє інтереси Журавльова; офіційний письмовий текст рішення захист має отримати найближчим часом.
Рішення не є остаточним — захисники готують апеляцію до апеляційної інстанції Хорватії та звернення до міжнародних судових органів. У відповідь на рішення Журавльов планує оголосити безстрокове голодування. США, Велика Британія та ЄС публічно назвали вибухи на газопроводах навмисним актом саботажу, однак жоден суд чи міжнародний орган досі не встановив у порядку, який мав би преюдиційне значення, персональної відповідальності Журавльова за це діяння — він залишається підозрюваним, а не засудженим чи навіть обвинуваченим у розумінні остаточного рішення суду по суті.
Хронологія кримінального переслідування
Журавльова вперше затримали у вересні 2025 року в Польщі на підставі Європейського ордера на арешт, виданого Німеччиною. 17 жовтня 2025 року Варшавський суд відмовив у його екстрадиції до Німеччини, визнавши подані докази недостатніми, і звільнив його з-під варти.
За повідомленнями польських медіа, тодішній міністр юстиції Польщі Вальдемар Журек заявив, що Польща не оскаржуватиме це рішення, і навів позицію суду в тому сенсі, що особу не можна карати за дії проти економічної інфраструктури держави-агресора в умовах війни проти України; це переказ публічної позиції польської сторони, а не дослівна цитата з тексту судового рішення, з яким слід звірятися окремо.
19 серпня 2026 року Журавльова повторно затримали в хорватському місті Пула — вже на підставі нового звернення Німеччини. Засідання хорватського суду щодо екстрадиції, призначене на 4 вересня 2026 року, було перенесене, оскільки німецька сторона того самого дня оновила європейський ордер на арешт, додавши до нього нову кваліфікацію.
24 вересня 2026 року суд міста Пула ухвалив рішення на користь екстрадиції.
Оновлена кваліфікація як юридичне ускладнення для аргументу про “ідентичність справ”
Захист публічно наголошує, що хорватський суд “фактично проігнорував” рішення варшавського суду в аналогічній справі. Це справедливо в тому сенсі, що йдеться про ту саму особу і той самий базовий епізод — диверсію на газопроводах у вересні 2022 року. Водночас варшавський суд у жовтні 2025 року оцінював інший за обсягом ордер: за наявними даними, у вересні 2026 року, вже після польського рішення, німецька сторона доповнила ордер кваліфікацією, яку публічно описують як “воєнний злочин”. Конкретна стаття німецького закону, її точне формулювання та фактичне обґрунтування цієї кваліфікації у відкритих джерелах не наведені й потребують перевірки за текстом самого ордера. Це означає, що хорватський суд формально розглядав не тотожний, а частково інший предмет обвинувачення, ніж польський, — обставина, яка юридично ускладнює пряме порівняння двох рішень, хоча й не спростовує сумнівів захисту щодо об’єктивності повторного переслідування за той самий фактичний епізод.
Перебіг засідання та позиція захисту
За описом адвоката Миколи Катеринчука, засідання в Пулі відбулося у закритому режимі, без присутності журналістів і представників українського консульства; справу розглядала колегія з трьох суддів у порядку: виступ прокуратури, аргументація захисту, виступ самого Журавльова.
За словами захисника, засідання пройшло швидко, а перекладач зауважив адвокату, що суддям бракує контексту довоєнної та воєнної історії питання. Захист вказує на статті німецького закону, які передбачають до 15 років позбавлення волі за інкриміновані Журавльову дії; точні номери статей Кримінального кодексу Німеччини в наявних джерелах не наведені.
Захисники повідомили про намір оскаржити рішення як в апеляційній інстанції Хорватії, так і в міжнародних судових органах, не деталізуючи, до якого саме органу планують звернутися.
Роль України
У серпні 2026 року захист публічно закликав керівництво України — міністра закордонних справ, міністра юстиції, Уповноваженого з прав людини та особисто Президента — долучитися до захисту Журавльова, посилаючись на практику інших держав щодо особистого залучення перших осіб до захисту громадян за кордоном. У вересні 2026 року Офіс Генерального прокурора України повідомив у відповідь на запит одного з видань, що Україна не має правових підстав вимагати екстрадиції Журавльова до України, оскільки він не засуджений і не притягнутий до кримінальної відповідальності на території України, — а саме такі підстави необхідні для звернення з відповідним запитом.
За наявними даними, Хорватія офіційно не повідомляла українську сторону про затримання Журавльова; інформацію українські органи отримали з повідомлень медіа.
Ширший контекст: інші провадження щодо диверсії на “Північних потоках”
У межах того самого міжнародного розслідування Італія раніше розглядала питання екстрадиції до Німеччини іншого громадянина України, підозрюваного у причетності до тієї самої диверсії.
За наявними повідомленнями, італійський суд спершу ухвалив рішення на користь екстрадиції, а Касаційний суд Італії згодом це рішення скасував; цей підозрюваний також оголошував голодування — через умови тримання під вартою та, за його словами, ігнорування його звернень італійською стороною. Наведені деталі італійського провадження ґрунтуються на вторинних джерелах і потребують окремої перевірки за матеріалами самої справи; наводяться вони лише для ілюстрації того, що позиції національних судів держав-учасниць Європейського Союзу щодо екстрадиції підозрюваних у цій справі суттєво розходяться — від відмови (Польща) через ухвалення, а потім скасування рішення про екстрадицію (Італія), до задоволення запиту (Хорватія, на розгляді апеляції).
Що далі
Захист Журавльова готує апеляцію до апеляційної інстанції Хорватії; повідомлень про конкретний строк її подання чи розгляду на момент підготовки матеріалу немає. До розгляду апеляції рішення про екстрадицію не набирає законної сили.
Заявлене Журавльовим безстрокове голодування є його особистим рішенням у відповідь на рішення суду і не є процесуальною дією, що впливає на хід оскарження.
Читайте також на ADVOKAT POST
- “Я оголосив голодування, бо італійська сторона ігнорує мої прохання і порушує мої права” — адвокат Канестріні оприлюднив лист українця, підозрюваного у підриві газопроводів — паралельний випадок у межах того самого міжнародного розслідування: інший підозрюваний українець так само оголошував голодування через умови тримання під вартою в державі, яка розглядала питання його екстрадиції до Німеччини.
- Тактика супроводу екстрадицій громадянина України в країнах Європи — адвокат Ірина Маліцька — базові принципи екстрадиційного процесу (подвійна злочинність, підстави для відмови), застосовні до оцінки підстав, на які спирається захист Журавльова.
- ЄСПЛ — орган Ради Європи, створений для контролю за дотриманням прав і свобод, закріплених у Конвенції та Протоколах до неї — адвокат Караман — базові відомості про орган, до якого, найімовірніше, апелює захист, заявляючи про намір звернутися до “міжнародних судових органів”.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.