23 червня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову
П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року, у справі No 420/2752/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління з питань охорони об`єктів
культурної спадщини Одеської міської ради про визнання дій протиправними,
зобов`язання вчинити певні дії.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Позивач та ОСОБА_2 18 грудня 2019 року звернулися до Управління зі зверненням про надання безоплатної первинної правової допомоги відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу», з проханням надати роз`яснення з правових питань, а саме: чи є пам`ятка культурної спадщини місцевого значення за охоронним номером 4-Од, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, об`єктом природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що має особливу екологічну, оздоровчу, наукову,
естетичну та історико-культурну цінність. У розумінні статті 9, частин 1 та 4 статті 10 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», суб`єктом надання безоплатної первинної правової допомоги з питань порушених у зверненні є саме відповідач.
Відповідачем 18 березня 2020 року позивачу надано відповідь No01-30/138
згідно з якою відповідач є виконавчим органом Одеської міської ради, який
здійснює у м. Одесі функції уповноваженого органу охорони культурної спадщини та повноваження управління відповідно до його компетенції у сфері охорони культурної спадщини встановлені частиною 2 статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини», серед яких відсутні повноваження у сфері земельних та приватизаційних відносин, повноваження щодо тлумачення законів, правових норм, нормативно-правових актів, а також управління не є уповноваженим органом Державного кадастру.
Крім того вказано, що будівля за адресою: АДРЕСА_1, належить до об`єктів
культурної спадщини, прийнята під охорону держави рішенням Одеського
облвиконкому від 17 квітня 2020 року No167, як пам`ятка архітектури та містобудування місцевого значення.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачем в межах повноважень та за наявними даними ОСОБА_1 було надано вичерпну відповідь
стосовно вказаного нею у зверненні об`єкту культурної спадщини, а також
проінформовано про права та обов`язки щодо цього об`єкту культурної спадщини, надано роз`яснення щодо порядку реалізації прав, обмежень щодо використання об`єкту культурної спадщини.
Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасував постанову апеляційного
адміністративного суду, та залишив в силі рішення суду першої інстанції.
ОЦІНКА СУДУ
Діючим законодавством України встановлено обов`язок суб`єкта надання
безоплатної первинної правової допомоги в Україні надати відповідь на звернення про надання безоплатної первинної правової допомоги у встановлений Законом строк, а саме: з питань, що віднесені до їх повноважень, зобов`язані надати такі послуги протягом 30 календарних днів з дня надходження звернення та/або якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, до якого надійшло звернення особи, такий орган протягом п`яти календарних днів повинен надіслати це звернення до відповідного органу та повідомити про це особу, яка подала звернення.
Разом з тим, відповідно до змісту Листа-відповіді No01-30/138 від 18 березня 2020 року, відповідачем чіткої, та однозначної відповіді на поставлене ОСОБА_1
у зверненні від 18 лютого 2020 року про надання безоплатної первинної правової
допомоги, питання, чи є пам`ятка культурної спадщини місцевого значення за охоронним номером 4-Од, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, об`єктом
природно-заповідного фонду, оздоровчого призначення, що має особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, не надано.
Роз`яснення, що надані відповідачем, стосуються, зокрема, питань, з якими позивач не зверталась у вказаному зверненні. В свою чергу, відповідачем у зазначеній відповіді не вказано, що питання, порушені у зверненні, не належать
до їх компетенції, а звернення не передавалося до іншого органу.
Верховний Суд вважав помилковим висновок суду апеляційної інстанції щодо надання відповідачем в межах повноважень та за наявними даними вичерпної інформації стосовно вказаного ОСОБА_1 у зверненні об`єкту культурної спадщини, оскільки відсутність чіткої відповіді на поставлене у зверненні про надання безоплатної первинної правової допомоги відповідно до Закону No3460-VI питання, не зважаючи на надсилання ОСОБА_1 листа No01-30/138 від 18 березня 2020 року, свідчить про те, що відповідач не надав правової допомоги з правових питань поставлених у зверненні.
З урахуванням вищенаведених обставин у справі, колегія суддів Верховного
Суду погодилася з висновками суду першої інстанції щодо наявності протиправної бездіяльності відповідача як суб`єкта владних повноважень стосовно розгляду поданого позивачем звернення та, в свою чергу, зобов`язання відповідача повторно розглянути звернення ОСОБА_1.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 23 червня 2021 року у справі No 420/2752/20 можна ознайомитися за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/97881149.