Коли не можна вважати особою, не повідомленою про розгляд справи, при вирішенні питання щодо відкриття апеляційного провадження? – ВП ВС

Велика Палата Верховного Суду розглянула справу за скаргою ОСОБА_1 на дії і бездіяльність державного виконавця, заінтересована особа – ОСОБА_2, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського апеляційного суду від
21 червня 2023 року, і прийняла постанову, в якій зазначила таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця відділу щодо невиконання визначених Законом України «Про виконавче провадження» виконавчих дій, направлених на примусове виконання судового наказу, і зобов`язання головного державного виконавця усунути порушення шляхом вжиття відповідних заходів.

Ухвалою від 27 вересня 2021 року суд першої інстанції закрив провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця, вказавши, що на час розгляду скарги відсутній предмет оскарження, оскільки виконавче
провадження з примусового виконання судового наказу закінчено у зв`язку з відкликанням судом виконавчого документа.

На ухвалу місцевого суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, яка надійшла до суду 12 червня 2023 року. Також скаржниця звернулася із заявою про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, яку мотивувала тим, що про постановлення ухвали суду першої інстанції від 27 вересня 2021 року дізналася лише 25 травня 2023 року.

Ухвалою від 21 червня 2023 року апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу місцевого суду від 27 вересня 2021 року, оскільки апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, а виключні випадки, передбачені частиною другою статті 358 ЦПК України, відсутні. Дійшов висновку, що ОСОБА_1 була обізнана про розгляд справи місцевим судом, оскільки це провадження суд відкрив за її скаргою і її належним чином повідомляли про дати судових засідань.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

За частиною другою статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин
пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд
справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права,
свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне
оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Системно аналізуючи положення ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що особа, не повідомлена про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 цього Кодексу), – це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження у справі і яка відповідно не знала / не могла
знати про розгляд справи.

Для реалізації права на подання апеляційної скарги визначальним є не стільки участь заявника у всіх засіданнях суду, скільки отримання ним повного судового рішення, адже без ознайомлення з повним судовим рішенням неможливо зрозуміти мотиви суду, з яких він виходив, ухвалюючи рішення, а отже, неможливо сформулювати підстави апеляційної скарги.

Разом з тим, позивач (заявник, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) із великим ступенем зацікавленості повинен проявляти інтерес про хід розгляду судом ініційованої ним справи або відповідного судового провадження. У разі відсутності обставин непереборної сили ігнорування
позивачем (заявником) протягом тривалого періоду часу провадження, відкритого за його позовною заявою (заявою, скаргою), свідчить про недобросовісну поведінку та порушення основоположних засад цивільного процесу.

Норма про відмову у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення (частина друга статті 358 ЦПК України), на переконання
Великої Палати Верховного Суду, не порушує саму сутність права доступу до правосуддя, а запровадження наведеного процесуального строку відповідає
завданням цивільного судочинства та основним засадами (принципами)
цивільного судочинства, зокрема таким, як: «змагальність сторін» (кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій) та «неприпустимість зловживання процесуальними правами» (учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно
користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається).

Отже, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що «особою, не повідомленою про розгляд справи» (пункт 1 частини другої статті 358 ЦПК
України), не можна вважати особу, яка власне ініціювала розгляд справи або відповідного судового провадження (позивача, заявника, третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору), яка скористалася своїм
правом доступу до правосуддя, подала позовну заяву (заяву, скаргу), на підставі
якої було відкрито судове провадження.

Обставини справи свідчить про те, що ОСОБА_1 була повідомлена належним чином про розгляду справи у судовому засіданні 27 вересня 2021 року, у якому
постановлено ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження, та отримала копію ухвали місцевого суду 27 вересня 2021 року.

Згідно із загальнодоступними даними з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала Центрального районного суду м. Миколаєва надіслана для оприлюднення 27 вересня 2021 року, зареєстрована 27 вересня 2021 року,
забезпечено надання загального доступу 28 вересня 2021 року.

Отже, у заявниці була об`єктивна можливість ознайомитися з ухвалою в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що ОСОБА_1 була обізнана про наявність справи у суді, оскільки провадження відкрито за її скаргою, а також була повідомлена належним чином про дату та час судового засідання, у якому постановлено ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження, а також отримала копію ухвали місцевого суду про закриття провадження у строк, визначений чинним процесуальним законодавством.

З огляду на наведене відсутні підстави вважати, що права заявниці ОСОБА_1 на доступ до суду та справедливий судовий розгляд відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції є порушеними.

Детальніше з текстом постанови ВП ВС від 25 вересня 2024 року у справі №490/9587/18 можна ознайомитись за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/122603347

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.