Приписи частини першої статті 369 ЦПК України щодо письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення сторін можуть бути застосовані судами апеляційної інстанції лише в разі розгляду апеляційних скарг на рішення суду, якщо наявні вимоги виключно майнового характеру й розмір ціни позову менше від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Якщо ж у справі наявні вимоги немайнового характеру, то розгляд такої справи в суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Велика Палата Верховного Суду розглянула праву за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання патенту України на корисну модель недійсним та зобов’язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 січня 2020 року, і прийняла постанову, в якій зазначила таке.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
ОСОБА_1 є власником патенту України No НОМЕР_1 на корисну модель, який
зареєстрований в Державному реєстрі патентів України на корисні моделі 24 лютого 2010 року та став загальнодоступним у світі до дати подання ОСОБА_2
заявки на патент України No НОМЕР_2.
У травні 2012 року ОСОБА_2 подав заявку на отримання патенту на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1». Інформацію про деклараційний патент внесено до Державного реєстру патентів України на корисні моделі та 10 грудня 2012 року
здійснено публікацію відомостей про видачу патенту України No НОМЕР_2.
За результатами проведення експертизи Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності складено висновок експерта, відповідно до якого сукупність суттєвих ознак корисної моделі за патентом України No НОМЕР_2 від 10 грудня 2012 року стали загальнодоступними у світі до дати подання ОСОБА_2 заявки від 11 травня 2012 року, тобто корисна модель за патентом України No НОМЕР_2 не відповідає умові патентоздатності – «новизна».
Суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні позову у зв’язку із спливом строку позовної давності.
Обґрунтовуючи підстави передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду зазначила, що існує необхідність відступлення від правового висновку щодо
застосування норм права, викладеного в постанові Касаційного господарського
суду у складі Верховного Суду від 09 жовтня 2018 року у справі No 910/13287/17,
відповідно до якого на вимоги про визнання патенту недійсним та зобов’язання вчинити певні дії поширюється загальний строк позовної давності тривалістю у три роки.
ОЦІНКА СУДУ
Останнім рішенням Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 12 червня 2019 року у позові відмовлено.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року вирішено проводити розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового
мінімуму для працездатних осіб, розглядаються судом апеляційної інстанції без
повідомлення учасників справи.
Зі змісту частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що ціна позову наявна виключно в позовах, де заявлені вимоги майнового характеру. У позовах
немайного характеру ціна позову не визначається.
Системний аналіз змісту зазначених норм дає підстави для висновку про те, що приписи частини першої статті 369 ЦПК України щодо письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення сторін можуть бути застосовані судами апеляційної’ інстанції лише у випадку розгляду апеляційних скарг на рішення суду, якщо наявні виключно вимоги майнового характеру і розмір ціни позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Якщо ж у справі наявні вимоги немайнового характеру, то розгляд такої справи у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Суд апеляційної інстанції визначив розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Проте предметом заявленого позову є немайнові вимоги – визнання патенту України на корисну модель недійсним та зобов’язання вчинити певні дії.
Отже, розгляд цієї справи судом апеляційної інстанції мав відбуватися з повідомленням (викликом) учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд на вказане належної уваги не звернув, оцінки
зазначеним обставинам не надав та дійшов помилкового висновку про те, що відповідно до частин першої, другої статті 369 ЦПК України зазначена справа в апеляційному порядку може бути розглянута без повідомлення учасників справи – в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розгляд судом апеляційної інстанції цієї справи без повідомлення учасників справи та за відсутності ОСОБА_1 , не повідомленого про дату, час і місце судового засідання, згідно з пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України є безумовною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
опущені судом апеляційної інстанції порушення процесуального закону
унеможливлюють перегляд справи Великою Палатою Верховного Суду по суті, тому Велика Палата Верховного Суду не вирішує питання щодо відступу від
правового висновку щодо застосування норм права, викладеного в постанові від
09 жовтня 2018 року у справі No 910/13287/17.
Детальніше з текстом постанови ВП ВС від 10 серпня 2022 року у справі No 202/4233/16 можна ознайомитися за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/105961909.