Обставини справи та національного провадження
Цей запит був поданий Вищим адміністративним судом Литви щодо справи,
розпочатої за позовом колишнього члена Сейму (литовського парламенту) – Н.В., до якої була застосована процедура імпічменту у 2014 році та яка бажала взяти участь у парламентських виборах у жовтні 2020 року.
Після постановлення Конституційним судом рішення 3 червня 2014 року
Центральна виборча комісія (далі – ЦВК) відмовилася зареєструвати Н. В. як кандидата на цих виборах. Конституційний суд установив, що вона порушила
парламентську присягу й грубо порушила Конституцію, оскільки не була присутня на багатьох засіданнях Сейму після того, як залишила територію Литви в очікуванні порушення щодо неї кримінального провадження. Це кримінальне провадження, яке наразі триває, було порушено в контексті ролі, яку вона відігравала як суддя в досить резонансних справах про встановлення опіки над дітьми в Литві (ЄСПЛ вже розглядав це питання у своєму рішенні 2019 року у справі Stankūnaitė v. Lithuania, No 67068/11).
Н. В. оскаржила відмову ЦВК до Вищого адміністративного суду, стверджуючи, що ЦВК не взяла до уваги законодавство про імпічмент у світлі рішення ЄСПЛ у справі Paksas v. Lithuania 2011 року.
У своєму рішенні у справі Paksas ЄСПЛ вказав, що постійне та неминуче
позбавлення колишнього Президента Литви права обіймати посаду в Сеймі в результаті імпічменту було непропорційним, у порушення статті 3 Першого
протоколу до Конвенції.
Питання виконання рішення у справі Paksas досі перебуває на розгляді Комітету
міністрів, виконавчого органу Ради Європи, у зв’язку із складнощами, пов’язаними з процесом унесення змін до Конституції щодо імпічменту.
У своєму запиті до ЄСПЛ Вищий адміністративний суд просив роз’яснити, як оцінювати сумісність чинного законодавства про імпічмент зі статтею 3 Першого
протоколу до Конвенції.
Процедура
Запит про надання консультативного висновку було подано 5 листопада 2020 року. Колегія Великої Палати ЄСПЛ 25 січня 2021 року прийняла запит. Склад Великої Палати було сформовано 27 січня 2021 року згідно з Правилом 24 § 2 (h)
Регламенту Суду.
Голова Великої Палати ЄСПЛ запросив Уряд Литви та Комісара Ради Європи з прав людини надати письмові заяви до 22 лютого 2021 року. Цей строк було
продовжено до 1 березня 2021 року.
Висновок ЄСПЛ
Насамперед ЄСПЛ дійшов висновку, що було поставлено питання про те, чи перевищив вплив заборони на особисту ситуацію Н. В. те, що є допустимим за статтею 3 Першого протоколу до Конвенції.
Крім того, наскільки зрозуміло ЄСПЛ, Вищий адміністративний суд запитав
керівні принципи / критерії, які мають використовуватися при з’ясуванні цього
питання без шкоди будь-яким законодавчим ініціативам Сейму для виправлення
ситуації з невиконанням рішення ЄСПЛ у справі Paksas.
На думку ЄСПЛ, відповідні критерії мають бути об’єктивними за характером та у прозорий спосіб ураховувати обставини, пов’язані не лише з подіями, що призвели до імпічменту такої особи, а й передусім посаду, яку особа бажає
займати в майбутньому. Це пояснюється тим, що мета імпічменту й подальшої
заборони полягає не лише в застосуванні ще однієї санкції до такої особи, а і в захисті парламентських інституцій.
До того ж такі критерії здебільшого мають визначатися з точки зору вимог для
належного функціонування установи / інституту, членом якої бажає стати така особа, а також конституційної системи та демократії у відповідній державі загалом.
Зрештою, беручи до уваги нещодавні події в процедурі внесення змін до Конституції та обмеження, притаманні механізму надання консультативних
висновків за Протоколом No 16 до Конвенції, ЄСПЛ не визнав за доцільне відповідати на питання, чи має Верховний адміністративний суд брати до уваги складнощі, з якими стикнулися литовські органи влади при виконанні рішення ЄСПЛ у справі Paksas.
Загалом ЄСПЛ надав такий висновок:
«Критерії, що мають значення при вирішенні питання про те, чи перевищила
заборона на реалізацію парламентського мандату в межах процедури імпічменту те, що є пропорційним за статтею 3 Першого протоколу до Конвенції, мають бути
об’єктивними за характером, дозволяти зв’язувати відповідні обставини не лише з подіями, що призвели до імпічменту певної особи, а й насамперед із функціями, які така особа бажає здійснювати в майбутньому, і враховуватися в прозорий спосіб. Тому вони переважно мають бути встановлені з точки зору вимог для належного функціонування інституту / установи, членом якої бажає стати особа, а також конституційної системи та демократії у відповідній державі загалом».