Тривалий розгляд кримінального провадження, в якому встановлено обставини підробки офіційних документів, на підставі яких майно вибуло з володіння держави на користь приватного власника, може вважатися поважною причиною пропуску позовної давності за вимогою про витребування такого майна як правового наслідку протиправних дій/
25 травня 2026 року Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України до Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1, третя особа – ДП «Ворохтянське лісове господарство», про визнання недійсними та скасування державних актів на право приватної власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок.
На обґрунтування заявлених вимог прокурор посилався на те, що земельна ділянка лісового фонду, що перебувала у постійному користуванні державного підприємства, вибула з державної власності на підставі підробленого рішення виконавчого комітету сільської ради. На підставі цього рішення ОСОБА_1 отримав державний акт на право власності, а згодом поділив ділянку та оформив нові правовстановлюючі документи. У кримінальному провадженні встановлено, що посадові особи органу місцевого самоврядування незаконно вилучили землі лісового фонду, змінили їх цільове призначення та передали у приватну власність фізичним особам. Факт підроблення рішення сільської ради був підтверджений судом, хоча провадження закрито у зв’язку із закінченням строків давності.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, частково задовольнив позов, витребував спірні земельні ділянки з незаконного володіння ОСОБА_1 у власність держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України та зазначив, що земельні ділянки лісового фонду вибули з державної власності поза волею держави на підставі рішення органу місцевого самоврядування, який не мав повноважень змінювати їх цільове призначення та передавати у приватну власність. ОСОБА_1 набув право власності у порядку безоплатної передачі громадянам у власність земельних ділянок на підставі рішення виконавчого комітету сільської ради всупереч визначеної законодавством процедури, що є підставою для витребування майна. Також суд визнав поважними причини пропуску позовної давності, зазначивши, що звернення прокурора стало можливим лише після встановлення у кримінальному провадженні обставин незаконного вибуття земель та підтвердження факту підроблення відповідного рішення органу місцевого самоврядування.
ВС у складі ОП КЦС погодився з висновками судів з огляду на таке.
Позовна давність є строком для подання позову як безпосередньо суб`єктом, право якого порушене (зокрема і державою, що наділила для виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах певний орган державної влади, який може звернутися до суду), так і прокурором, уповноваженим законом звертатися до суду з позовом в інтересах держави, як носія порушеного права, від імені якої здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах може певний її орган.
Питання щодо поважності причин пропуску строку позовної давності, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.
Тривалий розгляд кримінального провадження, в якому підлягали оцінці та були встановлені обставини підробки офіційних документів, на підставі яких земельні ділянки вибули з володіння держави на користь приватного власника (обставини незаконного вибуття майна власника), може за певних обставин вважатися поважною причиною пропуску позовної давності за вимогою про витребування земельної ділянки, як правового наслідку протиправних дій.
ВС у складі ОП КЦС зауважив, що у цій справі обставини, які свідчили про незаконне вибуття земель лісового фонду, підлягали встановленню судом в межах кримінального провадження. Постійним користувачем спірної земельної ділянки у кримінальній справі був поданий цивільний позов про відшкодування збитків, який розглядався судом разом з обвинувальним актом у період з 2005 року до березня 2015 року. Отже, ДП «Ворохтянське лісове господарство» вчинило процесуальні дії, спрямовані на захист майнових прав та інтересів.
Детальніше з текстом постанови ВС у складі ОП КЦС від 25 травня 2026 року у справі № 354/625/15 (провадження № 61-1790сво25) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/137071430.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.