24 червня 2026 року Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив Рішення № 4-р(ІІ)/2026 у справі за конституційною скаргою Гнезділова Сергія Олексійовича. Суд визнав неконституційною частину восьму статті 176 Кримінального процесуального кодексу України, яка передбачає безальтернативне тримання під вартою військовослужбовців, підозрюваних або обвинувачених у вчиненні окремих військових кримінальних правопорушень. Втрата чинності оспорюваного припису відтермінована на три місяці.
Суть порушення
Чинна редакція ч. 8 ст. 176 КПК встановлює, що щодо певної категорії військовослужбовців суд не має права обирати жоден інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою. Тобто суддя позбавлений будь-якого процесуального розсуду: незалежно від конкретних обставин справи, особи підозрюваного, ризиків і пропорційності — єдиний можливий захід визначений законом наперед.
КСУ визнав таку конструкцію несумісною з Конституцією. Суд зазначив, що встановлення виключно найсуворішого запобіжного заходу без можливості судового розсуду порушує вимоги ч. 1 та 2 ст. 29 Конституції України, оскільки не забезпечує наявності вмотивованого судового рішення як наслідку індивідуальної оцінки обставин справи. На переконання КСУ, це спотворює саму суть правосуддя.
Крім того, суд констатував невідповідність оспорюваного припису статтям 6, 21, ч. 1 та 2 ст. 24, ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 64, ч. 2 ст. 124 Конституції України — тобто принципам верховенства права, рівності, людської гідності, неприпустимості обмеження конституційних прав в обсязі, що порушує їхню сутність, та незалежності правосуддя.
Суддею-доповідачем у справі був суддя КСУ Василь Лемак.
Три місяці на законодавче врегулювання
Конституційний Суд України не визнав норму такою, що втратила чинність негайно. Суд відтермінував втрату чинності ч. 8 ст. 176 КПК на три місяці — тобто до приблизно 24 вересня 2026 року. Це стандартна практика КСУ у справах, де миттєве скасування норми може створити правову прогалину: парламент отримує час для прийняття нового регулювання.
Якщо Верховна Рада не врегулює питання протягом трьох місяців, норма автоматично втратить чинність — і суди будуть зобов’язані застосовувати загальні правила обрання запобіжного заходу, передбачені ст. 176–185 КПК, до всіх категорій військовослужбовців без винятку.
Практичне значення для адвокатів
Рішення Конституційного Суду України є принципово важливим для адвокатів, які захищають військовослужбовців у кримінальних провадженнях.
По-перше, вже зараз — до втрати нормою чинності — рішення КСУ може бути аргументом при оскарженні ухвал про тримання під вартою, ухвалених на підставі ч. 8 ст. 176 КПК: суд, застосовуючи норму, яку КСУ визнав неконституційною, ухвалює рішення на підставі норми, що суперечить Основному Закону.
По-друге, після спливу трьох місяців — або після прийняття парламентом нового регулювання — захисники отримують процесуальний інструмент для постановки питання про зміну запобіжного заходу у всіх провадженнях, де він обирався на підставі скасованої норми.
По-третє, рішення підтверджує конституційний принцип, на якому адвокати наполягали в численних справах: суд при обранні запобіжного заходу зобов’язаний здійснювати індивідуальну оцінку, а не механічно застосовувати законодавчий припис, що усуває судовий розсуд.
Повний текст рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті КСУ 25 червня 2026 року.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.