Не в усіх випадках звернення з клопотанням уповноважений суб’єкт представляє належну інформацію, яка дозволяє ідентифікувати особу, щодо якої ставиться питання про надання дозволу. Неможливість ідентифікації особи або її контактів, над якими просить контроль слідчий, детектив, спричиняє відмову у задоволенні клопотання.
Обґрунтовуючи причетність до вчинення злочину невстановленої особи, детектив вказує, що ХХ.ХХ.2019 року під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії –зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж відносно ОСОБИ-2 отримано інформацію щодо причетності до вчинення вказаного злочину невстановленої особи з анкетними даними «ІМ’Я ПО-БАТЬКОВІ». На даний час не встановлено інших анкетних даних, які б дали можливість її ідентифікувати. При чому детектив не надає слідчому судді інформацію про те, які конкретно дії (бездіяльність) зазначеної особи свідчать про її причетність до злочину. …Крім того, надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно невстановленої особи суперечить змісту негласних слідчих (розшукових) дій як інституту кримінального провадження. Адже дозвіл на проведення НСРД відносно невстановленої особи може спричинити необґрунтоване втручання в права і свободи необмеженого кола осіб з анкетними даними «ІМ’Я ПО-БАТЬКОВІ». При чому в цьому випадку слідчий суддя не вважає, що така ознака, як абонентський номер може бути достатнім ідентифікуючим критерієм для унеможливлення таких негативних наслідків.
У той же час ідентифікуючі данні, а саме номер мобільного телефону ОСОБА-1, не підтверджені у судовому засіданні належним чином. Враховуючи те, що кримінальне правопорушення зареєстроване у ХХ.2019 року, слідчий суддя вважає, що в органу досудового розслідування був достатній час для належного підтвердження приналежності цього номеру телефона ОСОБІ-1 на час розгляду клопотання.
Слідчий суддя також вважає, що детективом надані достатні відомості, які дають підстави підозрювати ОСОБУ-1 у вчиненні злочину. Разом з тим, детективом при складенні клопотання не дотримані вимоги п. 8 ч. 2 ст. 248 КПК України, згідно з яким у клопотанні зазначаються відомості залежно від виду негласної слідчої (розшукової) дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволяють унікально ідентифікувати абонента спостереження. За результатами судового розгляду встановлено, що зазначена детективом адреса реєстрації абонента спостереження не відповідає матеріалам досудового розслідування.
Слідчий суддя вважає, що детективом не надано достатніх відомостей, які дають підстави вважати, що ОСОБА-1 може бути причетним до вчинення злочину, оскільки його роль у злочині, який розслідується, незрозуміла; слідчому судді не надано достатніх відомостей на підтвердження особи ОСОБА-1, його анкетних даних, номеру телефону.
Досліджені документи дають слідчому судді підстави для висновку про можливу причетність ОСОБА-1 до зазначеного злочину. Водночас детективом не надано відповідних доказів не підтвердження факту користування ОСОБА-1 телефоном з абонентським номером +ХХХХХХХХХХХХ. Враховуючи цю обставину, клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій не може бути задоволено.
Хоч детективом і надані достатні відомості, які дають підстави вважати, що ОСОБА-1 може бути причетним до вчинення злочину, однак клопотання не підлягає задоволенню, оскільки відсутні фактичні відомості про належність та використання ОСОБОЮ-1 номеру мобільного телефону, який зазначений у клопотанні. Це може призвести до втручання у приватне спілкування осіб, які не мають відношення до обставин кримінального правопорушення, щодо якого здійснюється досудове розслідування, та таке втручання визначається слідчим суддею невиправданим.
Також слідчий суддя зауважує, що надання даних щодо особи не може бути непосильним для сторони обвинувачення, оскільки отримання таких відомостей щодо особи, яка є сертифікованим інженером-проектувальником (кваліфікаційний сертифікат NoХХХХХ, про що зазначено у клопотанні), здійснює реальну діяльність, має бути у відповідних реєстрах та відкритих базах даних.
З огляду на те, що детектив не надав будь-яких даних про особу, крім ймовірного імені, яке також не може бути достовірним, слідчий суддя вважає, що клопотання є необґрунтованим. А оскільки ідентифікуючі данні (ПІБ, номери телефонів) не підтверджуються матеріалами клопотання, відповідно слідчий суддя прийшов до висновку, що воно не підлягає задоволенню.
…Оцінюючи рапорт начальника ІНФОРМАЦІЯ-1 ГУ УСТАНОВИ з інформацією про те, що ОСОБА-1 у власному користуванні має додатковий мобільний номер телефону +ХХХХХХХХХХ, слідчий суддя вважає, що даний документ не підтверджений будь-якими фактичними даними, що надає можливість достовірно переконатися у належності зазначеного в цьому номері мобільного телефону саме особі, причетність якої перевіряється в ході досудового розслідування та щодо якої надійшло клопотання.
Однак у клопотанні не наводяться відомості, які дозволяють унікально ідентифікувати публічно недоступне місце, в якому планується провести негласні слідчі розшукові дії, у клопотанні не зазначається про фактичне використання ОСОБОЮ-1 певної частини приміщення АТ «НАЗВА», яке розташоване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ. Відсутність ідентифікуючих ознак частини приміщення, в якій планується провести негласні слідчі (розшукові) дії, може призвести до незаконного та суттєвого обмеження прав невизначеного кола осіб шляхом проведення негласної слідчої (розшукової) дії у всьому приміщення АТ «НАЗВА», що є неприпустимим.
Встановивши невідповідність клопотання одному із критеріїв, слідчі судді,зазвичай, не перевіряють його на відповідність іншим. Але трапляються випадки, коли клопотання не відповідає одразу декільком або всім елементам дослідження. Враховуючи, що відмова у задоволенні клопотання не позбавляє слідчого, прокурора права повторно звернутися до слідчого судді, слідчий суддя, відмовляючи у задоволенні клопотання наводить весь перелік недоліків
Фабула описаного кримінального правопорушення у сукупності з дослідженими матеріалами кримінального провадження та поясненнями детектива не дає слідчому судді підстав вважати обґрунтованими доводи про ознаки кримінальних правопорушень, про які зазначає детектив. Зокрема, посилаючись на завдання діями службових осіб ДЕРЖАВНОГО ОРГАНУ можливого збитку державному бюджету України на суму ХХХХХ грн, детектив не обґрунтував та не надав матеріалів, які б свідчили про те, що вказаний факт міг мати місце. Доводи детектива про те, що вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 ст. 191 КК України, підтверджується результатами НСРД у вигляді роздруківок, мають характер припущення. Крім того, детектив не довів у судовому засіданні, що клопотання про надання дозволу на проведення НСРД у вказаному кримінальному провадженні підсудне Вищому антикорупційному суду, з огляду на наявність передбачених законом умов згідно з пунктами 1-3 ст. 216 КПК України, зокрема, про розмір завданої шкоди від злочину в п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на час вчинення злочину. Стверджуючи про те, що отримати відомості про вчинення кримінального правопорушення, до якого можливо, причетна ОСОБА-1, в інший спосіб неможливо, детектив у клопотанні посилається на те, що остання має корупційні зв’язки в органах державної влади, в тому числі правоохоронних органах і може вживати заходів щодо спотворення результатів проведення слідчих (розшукових) дій у вказаному кримінальному провадженні, приховати чи знищити речі та документи, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні. Із вказаним аргументом слідчий суддя не погоджується, адже таке твердження завідомо зводить нанівець необхідність та доцільність усіх можливих слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні, крім НСРД. За таких обставин слідчий суддя вважає, що детектив у судовому засіданні не довів той факт, що отримати відомості про вчинення кримінального правопорушення до якого, можливо, причетна ОСОБА-1, в інший спосіб неможливо.
У судовому засіданні детектив не надав слідчому судді жодного доказу на підтвердження фактів та обставин, що викладені у клопотанні та у витягу із ЄРДР … Слідчий суддя позбавлений можливості винести законне і обґрунтоване рішення відповідно до вимог ст. 370 КПК України та сформулювати ухвалу відповідно до вимог ст. 372 КПК України через неможливість встановити відповідні обставини, послатись на докази та оцінити їх.
Вище викладені основні критерії, недотримання яких зумовлює відмови у задоволенні клопотань про надання дозволу на проведення негласних заходів. Разом з тим, існують також нетипові підстави для відмови, які в світлі конкретних обставин справи доцільно розглядати окремо.
Так, мають місце відмови у зв’язку з тим, що зацікавлений суб’єкт звертається за продовженням дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дій, в наданні якого попередньою ухвалою було відмовлено: Ухвалою слідчого судді від ДАТА клопотання заступника Генерального прокурора задоволено частково, а саме відмовлено у наданні дозволу на зняття інформації з електронних інформаційних систем в персональних електронних обчислювальних машинах, планшетних комп’ютерах, мобільних терміналах тощо, що знаходяться у фактичному володінні та користуванні ОСОБИ-1. За таких обставин прокурор у судовому засіданні не пояснив, чому у цьому клопотанні ставиться питання про продовження цих видів НСРД.
У зв’язку з неявкою детектива у судове засідання: Детектив у судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений належним чином, внаслідок чого суд позбавлений можливості дослідити обставини справи, зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 248 КПК України, наявність особливо тяжкого злочину, причетність ОСОБИ-1 до вчинення кримінального правопорушення. Натомість ч. 1 ст. 248 КПК України зобов’язує слідчого суддю розглянути клопотання про надання дозволу на проведення НСРД протягом шести годин з моменту його отримання.
У зв’язку з наявністю чинного дозволу на проведення негласних заходів: Слідчим суддею встановлена наявність діючої ухвали про надання тих самих НСРД відносно однієї і тієї ж особи. Детективом заявлені вимоги не уточнені, а заявлено, що він подав клопотання відповідно до його практики, яку слідчий суддя вважає помилковою та такою, що може спричинити визнання здобутих в результаті отриманих НСРД доказів недопустимими через порушення порядку їх отримання, а подвійне надання одних і тих самих заходів –подвійним надмірним втручанням у приватне спілкування, навіть не дивлячись на її згоду на конфіденційне співробітництво. Зважаючи на порушення норм КПК, допущених при поданні клопотання, які не усунуті детективом в ході його розгляду, слідчий суддя вважає, що станом на час його розгляду відсутні підстави для надання дозволу на проведення НСРД.
В процесі розгляду справи з’ясувалося, що строк дії попередньої ухвали слідчого судді встановлений до ДАТА. Тобто на час розгляду клопотання про надання дозволу строк на проведення НСРД не сплив, а становить ще 5 днів. Якщо слідчий вважає, що проведення негласних слідчих (розшукових)дій слід продовжити, то він за погодженням з прокурором або прокурор мають право звернутися до слідчого судді з клопотанням про постановлення ухвали згідно з вимогами ст. 248 КПК України. Крім відомостей, зазначених у ст. 248, слідчий, прокурор повинні надати додаткові відомості, які дають підстави для продовження негласних слідчих (розшукових) дій. … Натомість у клопотанні не наводяться додаткові відомості, які дають підстави для продовження, не обґрунтовується, які саме види негласних слідчих (розшукових) дій, проведені за минулою ухвалою, були більш дієві, не обґрунтовано строк, на який планується продовження негласних слідчих (розшукових) дій, а також не зазначено обставин, які перешкодили слідству досягти мети кримінального провадження за допомогою цих заходів
У зв’язку з наданням слідчому судді інформації незрозумілої процесуальної природи: Слідчим суддею встановлено, що всі відомості, на які послався детектив, отримані в рамках іншого кримінального провадження, із якого були виділені матеріали досудового розслідування, в рамках якого ставиться питання щодо надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Відповідно до ст. 257 КПК України якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка поставляється за клопотанням прокурора. Відповідно до ч. 2 ст. 257 КПК України передання інформації, одержаної внаслідок проведення НСРД здійснюється тільки через прокурора. В даному випадку детективом не обґрунтовано процесуального способу отримання інформації у виділеному кримінальному провадженні. Матеріали НСРД сформовано в рамках іншого кримінального провадження, отже в процесуальному аспекті такі відомості не можуть підтверджувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину, в даному кримінальному провадженні.
Крім того, із наданих матеріалів не вбачається фактичних даних про причетність ОСОБИ-1 до протиправної діяльності. Саме лише посилання детектива на те, що він є процесуальним керівником у досудовому розслідуванні, а слідчий не може вчиняти жодних протиправних дій у кримінальному провадженні без відома або погодження з процесуальним керівником, не є достатнім для висновку про причетність особи до вчинення злочину в контексті п. 5 ч. 2 ст. 248 КПК України.