Територія подвір’я відділу поліції, доступ до якої був загальнодоступним, не є іншим володінням особи в розумінні ст. 233 КПК, а тому проведення огляду цієї території не потребує отримання від слідчого судді дозволу

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій

Місцевий суд визнав винуватим і засудив особу за ч. 1 ст. 296; ч. 2 ст. 345; ч. 3 ст. 262 КК.

Постановляючи таке рішення, місцевий суд, зокрема, врахував як допустимий доказ – протокол огляду місця події, яким було подвір’я відділу поліції.

Апеляційний суд залишив без зміни цей вирок.

У касаційній скарзі, крім іншого, захисник стверджував, що протокол огляду місця події (подвір’я відділу поліції) є недопустимим доказом, через проведення слідчої дії у позапроцесуальний спосіб.

Позиція ККС

Судові рішення залишено без зміни.

Обґрунтування позиції ККС

ККС не погодився з твердженнями сторони захисту про недопустимість як доказу протоколу огляду місця події, оскільки вимога отримання дозволу на огляд, за відсутності добровільної згоди особи, стосується лише житла чи іншого володіння особи, що випливає з тлумачення ст. 233 КПК.

У цьому кримінальному провадженні був проведений огляд території подвір’я відділу поліції, доступ на яку є вільним для всіх охочих, зокрема, і для особи, яка вчинила кримінальні правопорушення. Відтак цю територію не можна вважати володінням особи, оскільки вона є загальнодоступним місцем, а тому огляд міг бути проведений без ухвали слідчого судді.

Постанова колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 04.09.2023 у справі №648/3138/19 https://reyestr.court.gov.ua/Review/113371152

Аби першим отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.