29 травня 2026 року у Вищому антикорупційному суді відбулося засідання у справі № 991/7103/25 щодо міського голови Мукачева Андрія Балоги та п’яти інших обвинувачених. Серед питань, порушених стороною захисту, одне стосується не лише цього провадження, а й фундаментальних гарантій адвокатської діяльності: захист стверджує, що під час НСРД детективи НАБУ отримали доступ до конфіденційного Telegram-листування між адвокатом та її клієнтами — і використали цей доступ при зверненні до слідчого судді за дозволами на подальші НСРД.
Про це йдеться у звіті Моніторингу IAC ISHR кримінального провадження Балоги А.В. та інших (від 29 травня 2026 року)
Фабула провадження
Кримінальне провадження № 52023000000000459 стосується відчуження земельної ділянки комунальної власності Мукачева за заниженою вартістю. Балозі інкримінується ч. 4 ст. 368 КК України (підкуп особи, яка надає публічні послуги). Решті обвинувачених — Ланьо М.І., Саміляку А.С., Филю С.В., Залужному В.Б. та Чередниченко Н.Г. — ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1, 4 ст. 368-4, ч. 1 ст. 384 КК України.
На засіданні 29 травня 2026 року суд завершив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті. Прокурор оголосив обвинувальний акт.
Telegram-листування адвоката як основа для НСРД
Центральний епізод засідання — заява адвоката Ірзи А.І. щодо можливого втручання у конфіденційне спілкування між нею та клієнтами.
За твердженням сторони захисту, під час дослідження мобільних телефонів Филя С.В. та Залужного В.Б. детективи отримали доступ до Telegram-листування, в якому брала участь адвокатка. Це листування, за версією захисту, містило інформацію про тактику захисту, процесуальні документи, оцінку доказів сторони обвинувачення та висновки експертів — тобто класичний зміст адвокатської таємниці. Більш того, захист стверджує, що відомості з цього листування використовувалися при зверненні до слідчого судді з клопотаннями про надання дозволів на проведення нових НСРД.
Адвокат Ірза А.І. повідомила, що раніше зверталася до прокурора із запитом щодо можливого фіксування під час НСРД інформації, пов’язаної з адвокатською діяльністю, і отримала відповідь про відсутність такого втручання. Водночас захист зазначив про існування окремого кримінального провадження за фактом можливого втручання у діяльність адвоката та послався на позицію НААУ щодо порушення гарантій конфіденційності.
Прокурор заперечив: за його словами, питання щодо законності оскаржуваних дій вже неодноразово розглядалося слідчими суддями та Апеляційною палатою ВАКС, і незаконності встановлено не було.
Чому це принципово для адвокатської спільноти
Описана ситуація порушує одну з найбільш чутливих проблем сучасної адвокатської практики: яким є рівень захисту цифрової комунікації адвоката з клієнтом від доступу органів досудового розслідування в межах НСРД, спрямованих проти клієнта, а не проти адвоката.
Чинне регулювання передбачає певні гарантії. Відповідно до ст. 22 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», предметом адвокатської таємниці є будь-яка інформація, що стала відома адвокату у зв’язку з наданням правової допомоги, включно з інформацією, що зберігається на електронних носіях. Стаття 161 КПК України відносить листування між захисником і клієнтом до речей і документів, доступ до яких заборонений. Водночас на практиці цифрова комунікація адвоката нерідко виявляється доступною в межах НСРД, спрямованих проти пристроїв клієнта, — і чіткого механізму відокремлення привілейованого контенту на момент отримання дозволу на НСРД не існує.
Міжнародні експерти моніторингової місії IAC ISHR, які спостерігали за засіданням, звернули увагу на практику ЄСПЛ у справі «Kulák v. Slovakia» (п. 75): усі форми комунікації між адвокатом та клієнтом користуються привілейованим статусом і потребують особливого рівня захисту, оскільки конфіденційність такого спілкування є фундаментом довірчих відносин між захисником і підзахисним та важливою передумовою належного здійснення правосуддя.
Якщо доводи захисту підтвердяться, постане питання не лише про допустимість доказів у конкретній справі, а й про відповідність процедури отримання дозволів на НСРД вимогам ст. 8 ЄКПЛ — зокрема в частині пропорційності та наявності ефективних гарантій від свавілля, на яких наголошував ЄСПЛ у справах «Škoberne v. Slovenia» та «Denysyuk and Others v. Ukraine».
Додаткові процесуальні питання
Засідання порушило й інші питання, значущі для права на захист.
Щодо Чередниченко Н.Г., яка перебувала в межах спеціального досудового розслідування до свого затримання в Німеччині 3 грудня 2024 року, захист стверджував, що обвинувальний акт не був вручений їй у встановленому законом порядку після припинення підстав для спеціального провадження. Моніторингова місія звернула увагу, що відповідно до практики ЄСПЛ повідомлення про обвинувачення має забезпечувати особі реальну можливість ефективно реалізувати право на захист, а не лише формально інформувати про процесуальний статус.
Щодо підстав для НСРД захист зазначав, що клопотання про НСРД було подано вже на шостий день після внесення відомостей до ЄРДР, а подальші дозволи ґрунтувалися на фактично тих самих обґрунтуваннях, що й попередні. Суд долучив скарги та заперечення захисту до матеріалів провадження, зазначивши, що їх оцінка буде надана під час розгляду справи по суті.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.