Належний та ефективний спосіб захисту корпоративних прав: аналіз судової практики ВП ВС

Корпоративні права, як і будь-які інші права, мають цінність та значення для особи, яка ними володіє, тоді, коли вони можуть бути захищені як діями самої особи, так і уповноважених державних органів. Захист корпоративних прав здійснюється у передбаченому законом порядку, тобто за допомогою застосування належних форми і способів захисту.

Найбільшого поширення у доктрині, законодавстві та правозастосуванні здобула класифікація форм захисту цивільних прав і охоронюваних інтересів на юрисдикційну та неюрисдикційну. Така термінологічна градація форм захисту має умовний характер, але вона досить зручна для практичного розмежування форм захисту. Цей огляд присвячений саме юрисдикційній формі захисту корпоративних прав.

Реалізація права на захист цивільних прав здійснюється за допомогою способів захисту. Під способом захисту зазвичай розуміють закріплені законом матеріально- правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених прав, оспорюваних чи невизнаних прав, відновлення майнового стану потерпілого та вплив на порушника.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом належним способом.Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити з його ефективності.Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення – гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, надавати оцінку добросовісності інших учасників, права яких у разі задоволення позовних вимог можуть бути порушені.

На цьому неодноразово наголошував ВС у своїх постановах.

Постанова ВП ВС від 08.10.2019 у справі No916/2084/17 https://reyestr.court.gov.ua/Review/84911545

Постанова ВП ВС від 22.10.2019 у справі No923/876/16 https://reyestr.court.gov.ua/Review/85614604

Постанова ВП ВС від 03.12.2019 у справі No 904/10956/16 https://reyestr.court.gov.ua/Review/86333853

Постанова КГС ВС від 27.05.2020 у справі No927/813/19 https://reyestr.court.gov.ua/Review/89518272

Постанова КГС ВС від 04.08.2020 у справі No 910/10764/19 https://reyestr.court.gov.ua/Review/90802060

Постанова КГС ВС від 23.12.2020 у справі No926/4729/16 https://reyestr.court.gov.ua/Review/93783781

Аналіз судової практики ВС дає підстави констатувати, що у судовій практиці сформованість усталених підходів до визначення належних та ефективних способів захисту корпоративних прав. ВП ВС висловила правову позицію, згідно з якою вичерпний перелік способів захисту учасників ТОВ/ТДВ міститься у статті 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”, норми якого є спеціальними для зазначених товариств.

Постанова ВП ВС від 22.10.2019 у справі No923/876/16 https://reyestr.court.gov.ua/Review/85614604