Довіра формується десятиріччями, а псується, на жаль, набагато швидше. Тому потрібно визначити якісь межі, за які заходити не можна.
Про це заявив Богдан Львов, Голова Касаційного Господарського суду у складі Верховного суду в інтерв’ю Закон і Бізнес.
Тобто, якщо дійсно існує якась ситуація, в якій суд або суддя вчинили щось неправомірне чи поводилися неправильно, то в такому випадку вона обов’язково має вирішуватися. Але несправедливі звинувачення на адресу всіх суддів і безадресне, бездоказове цькування судової системи не породжує жодних позитивних наслідків.
Ідеться про свободу слова кожної особи. Це якраз приклад неповаги особи до іншої людини, до державних інституцій, а інколи — фактично умисний злочин проти людства та держави. І така цілеспрямована поведінка багатьох осіб протягом тривалого часу свідчить про те, що ця руйнація відбувається умисно.
Зараз суди все ж таки залишаються тією інституцією, яка працює. Так, з багатьма проблемами й, можливо, не завжди однозначно якісно, але досить ефективно. Тому нам треба змінювати ставлення шляхом виховання дітей, прищеплення правової культури і роз’яснення ще з дитинства, що можна робити, а чого ні. Наступним кроком є правниче просвітництво населення.
Якщо говорити про чиновників, то якраз тут і має йти мова про примус. Потрібно не відкладати на десятиріччя, а примушувати зараз — або відповідайте за свої слова, або зважайте на наслідки того, про що говорите. Є кодекс етики держслужбовців і його порушувати також не можна. Має бути відповідальність за поширювану недостовірну інформацію. І це відкладати вже нікуди.
Звичайно залишаються проблеми, які необхідно вирішувати, проте є і дані щодо рівня довіри українців до судової влади. В усьому світі вони визнаються як непогані показники якості роботи судової системи. Це і строки розгляду справ, і якість їх розгляду (тобто кількість скасованих і змінених рішень), і кількість рішень, які не оскаржувалися. Усі ці показники свідчать, що в нас не найгірша судова система у світі.