Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: за вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190; ч. 3 ст. 190;
ч. 4 ст. 190; ч. 1 ст. 361, ч. 2 ст. 361, ч. 1 ст. 191, ч. 1 ст. 309 КК. На підставі статей 96-1, 96-2 КК застосовано спеціальну конфіскацію і конфісковано у власність держави майно, яке було предметом злочину.
Апеляційний суд залишив без зміни вказаний вирок місцевого суду.
У касаційній скарзі захисник вказує, що в мотивувальній частині вироку, суд не зазначив про встановлені обставини щодо конкретного майна, яке підлягає
спеціальній конфіскації, який пункт ст. 96-2 КК суд вважає підставою для її застосування, а лише обмежився узагальненим викладенням положень чинного
законодавства.
Позиція ККС: залишено без зміни рішення судів попередніх інстанцій.
Обґрунтування позиції ККС: колегія суддів ККС визнала необґрунтованими ці доводи захисника у касаційній скарзі та дійшла висновку, що місцевий суд,
застосовуючи спеціальну конфіскацію у цьому провадженні, правильно застосовував закон України про кримінальну відповідальність.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, під час проведення обшуків автомобіля і за місцем проживання ОСОБА_1 було виявлено і вилучено
майно, зокрема комп’ютерна техніка, мобільні телефони, картки мобільних
операторів, тощо, яке в подальшому було визнано речовими доказами у справі.
Місцевий суд, постановляючи обвинувальний вирок, застосував спеціальну
конфіскацію і конфіскував у власність держави предмети кримінальних
правопорушень. З наведеного вбачається, що спеціальну конфіскацію було
застосовано судом до предметів кримінальних правопорушень, а тому незазначення місцевим судом у рішенні конкретного пункту ст. 96-2 КК, на підставі якого застосовано спеціальну конфіскацію до майна не свідчить про незаконність постановлених у кримінальному провадженні судових рішень в цілому.
Більше того, захисник ні в апеляційній скарзі, ні в касаційній скарзі не навів жодних аргументів, які б дозволили дійти висновку, що будь-які речі з обсягу майна, до якого застосована спеціальна конфіскація, не є предметом інкримінованих його підзахисному кримінальних правопорушень.
Детальніше з текстом постанови від 17.11.2021 у справі No 375/1311/20 (провадження No 51-3644км21) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/101283009