Норми закону «Про запобігання корупції», які регулюють проведення спецперевірки, не визнавалися неконституційними.
Про це повідомив Богдан Моніч, Голова Ради суддів України в інтерв’ю Закон і Бізнес.
“Також важливо, що питання спецперевірок кандидатів на посади суддів окремо врегульовано нормами законодавства про судоустрій. Якщо говорити по суті, то до цієї перевірки залучені і Міністерство охорони здоров’я, і Міністерство внутрішніх справ тощо. Кожне з них перевіряє виключно свій аспект. Якщо говорити про НАЗК, то його функція — перевірити, чи перебуває людина в реєстрі корупціонерів. Але ж він є публічним! Тож, якщо чесно, є питання, наскільки доцільно витрачати час на запит, щоб агентство повідомило загальнодоступну інформацію.
Друга функція — перевірити, чи відповідає внесена до декларації інформація реальності. Практика показує, що у результатах перевірки НАЗК завжди є розбіжності, а отримана інформація є однотипною. Особливістю цих перевірок також є те, що вони проводяться за згодою особи, яка може за необхідності надати всі документи, які підтверджують вказані у декларації відомості. Проте НАЗК, як правило, обмежується лише констатацією факту наявності таких розбіжностей.
Прикметно, що такі результати не перешкоджають суб’єкту призначення ухвалити рішення про призначення особи на посаду. Втім, МОЗ може вказати, чи
відповідає стан здоров’я претендента вимогам професії, а МВС — надати інформацію про судимість, і ці дані слугуватимуть підставою для призначення чи непризначення особи на посаду. Розбіжності ж у декларації такого ефекту не мають. Тому юридичні наслідки перевірки з боку НАЗК досить сумнівні”, зазначив Моніч.