Винуватість особи може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду. Тому перебування на розгляді в суді обвинувального акта щодо особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 128 КК, за відсутності відповідного судового рішення, не вказує на доведеність вчинення іншого злочину, а тому не перешкоджає звільненню такої особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим на підставі ст. 46 КК
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій
суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ст. 128 КК.
У касаційній скарзі захисник зазначає, що в ході судового розгляду обвинувачений примирився з потерпілим, повністю відшкодував йому завдані збитки, про що свідчить долучена до матеріалів провадження розписка потерпілого, вчинене кримінальне правопорушення відповідно до положень ст. 12 КК є нетяжким злочином, а отже існували підстави для його звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК. Проте суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні клопотання сторони захисту, безпідставно вважаючи, що обвинувачений не є таким, що вчинив злочин вперше, оскільки щодо нього у провадженні місцевого суду з 26.12.2017 перебуває обвинувальний акт.
Позиція ККС: скасовано рішення судів попередніх інстанцій, звільнено обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК у зв’язку з примиренням винного з потерпілим, а кримінальне провадження щодо нього закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК.
Обґрунтування позиції ККС
колегія суддів ККС вказала, що згідно із чинним законодавством винуватість особи може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду, який, в свою чергу, може бути ухвалений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Факт перебування на розгляді в місцевому суді обвинувального акта відносно обвинуваченого може мати місце, проте, враховуючи конституційно закріплену презумпцію невинуватості, за відсутністю відповідного судового рішення, не вказує на доведеність вчинення ним злочину. Тому висновки судів попередніх інстанцій про те, що обвинувачений не може вважатися таким, що вчинив вперше кримінальне правопорушення, не ґрунтуються на положеннях національного законодавства.
Враховуючи наведене, колегія суддів ККС дійшла висновку про наявність підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ст. 46 КК у зв’язку з примиренням винного з потерпілим, оскільки він уперше вчинив необережний нетяжкий злочин, примирився з потерпілим та повністю відшкодував йому шкоду.
Постанова колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 06.05.2026 у справі № 462/9530/24 (провадження № 51-255км26) https://reyestr.court.gov.ua/Review/136428050
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.