13 червня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2013 року й ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15червня 2014року у справі No 826/3192/13-а (провадження NoК/9901/2624/18) за позовом Фармацевтичного заводу «Полфарма»С.А. в особі представництва ЗФ «Полфарма» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду, задовольнив адміністративний позов.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення – без змін.
Правовий висновок Верховного Суду за результатами розгляду зазначеної адміністративної справи полягає в такому.
Обов’язок сплати податку на прибуток у представництва нерезидента виникає за наявності двох одночасних обставин: статусу постійного представництва та одержання доходів з джерелом походження з України.Для визнання представництва нерезидента таким, що має статус постійного, необхідною умовою є здійснення комерційної діяльності. Діяльність, що має підготовчий або допоміжний характер, не може бути підставою для визначення представництва таким,що має статус постійного.
Якщо єдиним джерелом доходів платника податків були кошти, одержані від головної компанії та перераховані такому платнику не в межах господарських відносин, а факт одержання доходів від господарської діяльності та інших доходів з джерелом їх походження з України не виявлено, то такі кошти залишаються коштами головної компанії, які вже були оподатковані за межами України, а їх повторне включення до складу оподатковуваних доходів створює подвійне оподаткування. Операції з отримання / надання фінансової допомоги між платником податку та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, не приводять до зміни витрат або доходів, а отже, не підпадають під визначення категорії «господарська діяльність».
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 13червня 2019року у справі No 826/3192/13-а можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/82384034