Особливості підвідомчості та розгляду допінгових спорів: адвокат Ганна Гніздовська

Під час вебінару у Вищій школі адвокатури на тему “Особливості підвідомчості та розгляду допінгових спорів”, Ганна Гніздовська, адвокат, кандидат юридичних наук, член Апеляційної комісії Національного антидопінгового центру України, голова АО “Юріс Феррум”, зазначила особливості, які притаманні більшості допінгових спорів та розповіла, що саме є допінгом в розумінні міжнародних нормативних актів та які є покарання за застосування допінгів.

Допінг – це вчинення одного або кількох порушень антидопінгових правил.

Якщо спортсмен вчиняє за певний період часу декілька порушень антидопінгових правил, навіть з різних статей, це все рівно розглядається, як сукупність порушень. Оскільки допінг – це вчинення не лише одного порушення, яке регулюється однією статтею, а сукупність вчинення порушень в певний період часу. Тобто, коли виникають допінгові суперечки, необхідно розуміти у який період часу були вчиненні допінгові порушення.

Отже, до допінгу відносять такі види порушень:

  • Наявність забороненої речовини або її метаболітів, або маркерів у пробі, взятій у спортсмена
  • Використання або спроба використання спортсменом забороненої речовини або забороненого методу
  • Ухилення, відмова або неявка для відбору проби
  • Порушення порядку надання інформації про місцезнаходження
  • Втручання або спроба втручання в будь-яку стадію допінг-контролю
  • Володіння забороненою речовиною або забороненим методом
  • Розповсюдження або спроба розповсюдження будь-якої забороненої речовини або забороненого методу
  • Призначення або спроба призначення будь-якому спортсмену будь-якої забороненої речовини
  • Співучасть
  • Заборонена співпраця

Міжнародними та національними актами регулюються застосування порушень проти допінгу та антидопінгової сфери:

Міжнародні:

  • Міжнародна конвенція про боротьбу з допінгом у спорті
  • Антидопінгова Конвенція та додатковий протокол до неї
  • Всесвітній антидопінговий Кодекс
  • міжнародний стандарт з терапевтичного використання
  • Антидопінгові правила міжнародних спортивних асоціацій та федерацій

Національні:

  • Закон України “Про антидопінговий контроль у спорті”
  • Постанова КМУ “Про утворення національного антидопінгового центру” № 1063 від 25.07.2020 р.
  • Антидопінгові правила Національного антидопінгового центру

Для того, щоб розуміти, хто має право розглядати допінгову справу, потрібно зазначити на якій території сталося порушення антидопінгових прав. Тобто, якщо справу розглядає та антидопінгова організація, яка ініціювала та здійснила відбір проб і першою повідомила спортсмена про порушення( якщо проби не відбиралися), то в такому випадку справу буде розглядати організація, до якої була направлена ця скарга.

В Україні діє національний антидопінговий центр – незалежний дисциплінарний орган першої інстанції, який розглядає всі порушення антидопінгового законодавства на території України або поза територією України, якщо національний антидопінговий центр замовляв допінговий контроль тому, що результати є позитивними.

Розгляд справи:

  • Голова призначає колегію у складі 3 членів
  • Провадження складається з письмових заяв та 1 усного слухання
  • Спортсмен (особа), яку звинувачують у порушенні має право:
  • надати пояснення
  • подати письмові докази
  • викликати свідків (заздалегідь повідомивши їх прізвища і зміст свідчень)
  • викликати експертів (заздалегідь повідомивши їх прізвища і сферу знань)
  • Спортсмен може відмовлятися від слухання і визнати порушення
  • Комісія ухвалює мотивоване письмове рішення

Якщо спортсмен не згодний з рішенням дисциплінарної комісії, то він звертається до апеляційної антидопінгової комісії, яка вирішує чи було рішення мотивоване.

Апеляційна антидопінгова комісія складається з:

  • 2 юриста зі стажем роботи в спорті
  • 2 медика зі стажем роботи в сфері спортивної медицини
  • 2 спортивних функціонера (колишніх спортсменів)