Особливості розгляду слідчими суддями ВАКС клопотань про надання дозволу на проведення НСРД і оперативно-розшукових заходів: узагальнення

Відповідно до ч. 2 ст. 248 КПК України у клопотанні про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії зазначаються:

  1. найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
  2. короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з розслідуванням якого подається клопотання;
  3. правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) Кримінального кодексу України;
  4. відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію;
  5. обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення;
  6. вид негласної слідчої (розшукової) дії та обґрунтування строку її проведення;
  7. обґрунтування неможливості отримання відомостей про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, в інший спосіб;
  8. відомості залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо;
  9. обґрунтування можливості отримання під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії доказів, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з’ясування обставин кримінального правопорушення або встановлення осіб, які його вчинили.

До клопотання слідчого, прокурора додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання.

За практикою Вищого антикорупційного суду змістовне наповнення клопотання не є детальним і зазвичай відомості на його обґрунтування викладаються в загальних рисах. Звертаючись з клопотанням, слідчий, прокурор переважно викладає в ньому мінімально необхідний обсяг інформації. В першу чергу це пов’язано з необхідністю дотримання державної таємниці та побоюваннями про витік інформації. Тому, недостатньо обґрунтоване, на перший погляд, клопотання також має право на розгляд, воно може бути належним чином підтримане підкріпленими матеріалами кримінального провадження. Оскільки самого дотримання формальних вимог, що висуваються чинним законодавством до клопотання, недостатньо для висновку про його фактичну обґрунтованість, в кожному випадку розгляду клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчий, прокурор надає слідчому судді для дослідження матеріали кримінального провадження, які стосуються обставин, зазначених у клопотанні.

Враховуючи ступінь втручання у права людини, вимоги законодавства і обмежувальні критерії, що висуваються до цього виду отримання інформації, під час розгляду клопотань про надання дозволу на проведення негласних заходів слідчими суддями,з урахуванням вимог законодавства, застосовується певний алгоритм. Умовно його можна представити як послідовність перевірки інформації, наданої слідчим, прокурором,на відповідність вимогам закону і фактичним обставинам справи стосовно таких блоків питань:

  1. Підсудність справи Вищому антикорупційному суду (в багатьох випадках тісно переплітається з кваліфікацією діяння);
  2. Звернення уповноваженим суб’єктом, якщо у клопотанні мова йде про спеціальних суб’єктів (напр., суддів, адвокатів);
  3. Відповідність кваліфікації діяння тяжкості злочинів;
  4. Причетність особи, щодо якої ставиться питання про надання дозволу, до події кримінального правопорушення;
  5. Необхідність проведення негласних заходів у сукупності з неможливістю отримання інформації в інший спосіб;
  6. Можливість унікально ідентифікувати особу, щодо якої ставиться питання про надання дозволу на проведення негласних заходів.

Недотримання цих критеріїв тягне відмову у задоволенні клопотання або його часткове задоволення.