Під час вебінару у Вищій школі адвокатури на тему “Особливості звільнення працівників, в тому числі викривачів, у зв’язку з порушенням законодавства щодо запобігання корупції”, Максим Панченко, адвокат, доктор юридичних наук, член Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ, член Комітету з трудового права НААУ, викладач Київського Національного університету ім. Т. Шевченка та Національної Академії внутрішніх справ, розповів про поняття корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення.
Корупція – це використання особою наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у ч.1 ст.3 Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.
Правопорушення, пов’язане з корупцією:
- не містить ознак корупції
- передбачає всі види відповідальності
Корупційне правопорушення:
- містить ознаки корупції
- не передбачена адміністративна відповідальність
Форми корупції:
- Використання службових повноважень чи пов’язаних з цим можливостей. Особа, зазначена у ст. 3 Закону України “Про запобігання корупції” використовує з метою одержати неправомірну вигоду.
- Прийняття неправомірної вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.
- Обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у ч. 1 ст. 3 Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам. Мета схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей.
Конфлікт інтересів є складовою більшості корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень.
Конфлікт інтересів може бути реальним або потенційним. При реальному конфлікті інтересів існує суперечність між:
- Службовими/представницькими повноваженнями
- Приватним інтересом
При потенційному конфлікті інтересів у особи наявний приватний інтерес у сфері, в якій вона виконує свої службові/представницькі повноваження, але вона його не реалізувала. Така ситуація надалі впливатиме на об’єктивність особи під час реалізації повноважень.
Відповідно до ст. 28 особи, зазначені у п.1, 2 ч. 1 ст.3 Закону, зобов’язані:
- вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів
- повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника
- не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів
- вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів
Безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.
Національне агентство у випадку одержання від особи повідомлення про наявність у неї реального, потенційного конфлікту інтересів упродовж семи робочих днів роз’яснює такій особі порядок її дій щодо врегулювання конфлікту інтересів.
Особи, у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів, можуть самостійно вжити заходів щодо його врегулювання шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади.
Позбавлення приватного інтересу має виключати будь-яку можливість його приховування.
Зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом:
- усунення особи від виконання завдання,вчинення дій,прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;
- застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;
- обмеження доступу особи до певної інформації;
- перегляд обсягу службових повноважень особи;
- переведення особи на іншу посаду;