Під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів у Вищій школі адвокатури на тему “Патологоанатомічний розтин vs судово-медична експертиза”, Чуприна Зінаїда, адвокат, член Комітету медичного і фармацевтичного права та біоетики НААУ розповіла про патологоанатомічне дослідження.
Патологоанатомічний розтин є основою медичної експертизи для встановлення обґрунтованих і об’єктивних причин, механізмів смерті та достовірної діагностики хвороб і патологічних процесів.
Патологоанатомічний розтин проводиться за 2 умов:
- якщо людина померла у закладі охорони здоров’я
- якщо людина померла вдома, але за однієї умови, що ця смерть не є насильницькою.
Проводиться методом посмертного патологоанатомічного дослідження внутрішніх органів і тканин померлого, а також мертвонароджених і плодів.
Дослідження внутрішніх органів проводиться із використанням гістологічних та інших необхідних методів дослідження, включаючи мікробіологічні (бактеріологічні, вірусологічні), гістохімічні, імуногістохімічні, електронномікроскопічні, молекулярно-біологічні, генетичні методи тощо.
Клініко-патологоанатомічний аналіз забезпечує контроль якості надання медичної допомоги, діагностики захворювань з виявленням причин діагностичних помилок та нозоморфозу хвороб.
Прижиттєве патоморфологічне дослідження матеріалу, отриманого шляхом біопсії або операції забезпечує об’єктивну діагностику захворювання, дозволяє оцінити динаміку і ґенез патологічного процесу, доцільність та ефективність лікування, побічну дію лікарських засобів, тощо.
Для проведення патологоанатомічного дослідження потрібна така медична документація:
- у випадках смерті у ЗОЗ: медична карта стаціонарного хворого з розпорядженням (візою) головного лікаря (його заступника) про направлення на патологоанатомічне дослідження;
- у випадках смерті за місцем проживання (вдома):
- Висновок щодо ненасильницької смерті за місцем проживання від правоохоронних органів;
- направлення на патологоанатомічний розтин закладу первинної медичної допомоги;
- медична карта амбулаторного хворого з клінічним епікризом, заключним клінічним діагнозом.
Існують обов’язкові випадки, коли патологоанатомічний розклад зобов’язані провести:
- при невстановленому клінічному діагнозі і/або незрозумілій причині смерті пацієнта, незалежно від термінів перебування хворого у ЗОЗ, при обов’язковому виключенні насильницької смерті;
- при інфекційній патології або при підозрі на інфекційне захворювання;
- при наданні померлому пацієнтові медичної допомоги в стаціонарних умовах менше 1 доби;
- при проведенні і в зв’язку з проведенням діагностичних, інструментальних, анестезіологічних, лікувальних заходів та вакцинації;
- під час або після оперативного втручання;
- під час або після переливання крові і/або кровозамінників;
- при підозрі на передозування або на індивідуальну непереносність лікарських або діагностичних препаратів;
- від захворювань, які пов’язані з дією шкідливих професійних факторів;
- смерті жінок під час вагітності, пологів та у післяпологовому періоді;
- трупи мертвонароджених і померлих новонароджених
- за наявності письмової заяви близьких родичів або законних представників померлого про необхідність проведення патологоанатомічного розтину.
Розтин померлого не проводиться:
- за наявності письмової заяви близьких родичів або задокументованого волевиявлення покійного;
- родичі мають бути повідомлені про неможливість проведення експертного аналізу тіла;
Впорядкований патологоанатомічний розтин померлих проводиться в години роботи патологоанатомічного закладу (підрозділу) згідно внутрішнього розпорядку, але не пізніше 3 робочих днів з моменту настання смерті.