У зв’язку з критичними оцінками роботи Людмили Денісової на посаді Уповноваженого Верховної Ради з прав людини і питаннями стосовно прозорості фінансування її офісу, про які писав Advokat Post, редакція вирішила перевірити, наскільки прозоро омбудсман звітує про особисті доходи. Аналіз її декларацій за останні роки виявив низку питань, на які, на думку Advokat Post, Людмила Денісова мала б відповісти публічно. Докладніше в нашому матеріалі.
Згідно з декларацією, яку Людмила Денісова подала до Національного агентства з питань запобігання корупції у травні 2020 року, на посаді омбудсмана в 2019 році вона заробила 770 тис грн, ще 20 тис грн – отримала за роботу за сумісництвом в КНУ ім. Шевченка. 2 624 гривень склали проценти від вкладу в «Укргазбанку». Ще 7,7 млн гривень вона отримала від громадянки Загребіної Анастасії Сергіївни, про яку трохи згодом.
У власності омбудсмана в Києві є квартира площею 203 кв. м і вартістю 1,6 млн гривень (на дату придбання в 2011 році), гараж площею 13,5 кв. м. В анексованому Криму вона володіє квартирою у Севастополі площею 119 кв. м, квартирою в Сімферополі площею 197 кв. м і 5 об’єктами нежитлової нерухомості площею від 241 до 933 кв. м. Також у неї є 7 ювелірних виробів, назви і вартість яких омбудсмен чомусь не хоче оприлюднювати. Відомо лише, що вона має намисто з перлин виробництва японської фірми МІКІМОТО, вартість на вироби цієї компанії становить від десятків до сотень тисяч гривень. Також в неї є годинник ULYSSE NARDIN.
Крім того, за інформацією Advokat Post, на світлині, яка зараз стоїть на сторінці омбудсмана у фейсбуці, на Денісовій брошка французького бренду «Chanel», вартість якої близько 3 тис. доларів.
Готівкою Денісова зберігає 582 тис. гривень і 45 тис. доларів, на рахунках в Укрексімбанку вона має 124 тис. гривень, 345 доларів і 147 євро. Ще 145 тис. гривень омбудсман не повернули за проданий автомобіль.
Але найбільш цікавим пунктом в її декларації є фінансові зобов’язання. В 2015 році під заставу квартири в Києві вона отримала кредит від «Укргазбанку» у розмірі більше 20 млн гривень. Наразі за цим кредитом вона має виплатити ще 17,4 млн гривень. Враховуючи, що за наведеною вище інформацією у 2011 році придбала цю квартиру вона лише за 1,6 млн гривень – можна зазначити, що омбудсмен має неабиякий хист до інвестицій в нерухомість.
В 2016 році Людмила Денісова позичила в своєї літньої матері, Ніни Анкудінової 12 млн гривень. Позику вона досі не повернула. Протягом 2018-2019 рокі омбудсмен отримала кілька позик від Анастасії Загребіної на загальну суму 15,2 млн гривень.
У відкритих джерелах інформації про цю людину практично немає. Advokat Post вдалося знайти лише інформацію про те, що в 2013 році був зареєстрований товарний знак Che Alpha за заявою Загребіної Анастасії Сергіївни, прізвище, ім’я та по-батькові якої повністю співпадають з інформацією про людину, яка вже кілька років позичає гроші Людмилі Денісовій.
Примітно, що наразі за адресою, яка була вказана як контактна Анастасією Загребіною в 2013 році (Київ, вул. Мате Залка (тепер – Олександра Архипенка) 3, кв 61) на ім’я Загребіної Валентини Дмитрівни зареєстровано три компанії (ТОВ «Ліга-Газ», ТОВ «Аверс Плюс ЛТД», ТОВ «МАРТ-2005», які займаються торгівлею газом через місцеві трубопроводи. На ім’я цієї ж людини, але вже за іншими адресами, зареєстрована ще низка компаній, що торгують паливом, водопровідним і опалювальним устаткуванням.
Наразі Advokat Post не має офіційного спростування чи підтвердження того, що вказані особи дійсно пов’язані з наданням позик омбудсмену. Менше з тим редакція вважає, що ця інформація мала б стати предметом перевірки НАЗК (ще до рішення Конституційного суду). Хоча враховуючи раніше оприлюднену інформацію про те, яким чином Людмила Денісова «вирішувала» питання перевірок з боку комісії, не факт, що вони б мали результат.
Нагадаємо, у 2019 році чиновниця стала фігуранткою у скандалі з «плівками Вовка». У цих плівках йшлося про те, що Денісова допомогла призначити до Вищої кваліфікаційної комісії суддів так званого «правильного кандидата». За подібну «послугу» омбудсман попросила, щоб ОАСК скасував висновки НАЗК про недостовірну інформацію у її декларації. До речі, НАЗК так і не поверталося до розгляду її декларацій, хоча, враховуючи всі вищезазначені факти, питань до неї менше не стало.
Ще один цікавий момент, пов’язаний з цією позикою. Якщо скласти всі «транші» від Анастасії Загребіної, які вказані в декларації Людмили Денисової від 31 травня 2020 року, то загальна сума за період з 3 липня 2018 року до 5 листопада 2019 року складе 15,2 млн гривень. Але 7 червня 2020 року омбудсмен подала виправлену декларацію, в якій вже вказано, що від Загербіної отримувала вона не низку окремих позик, а лише одну в розмірі 11,7 млн гривень 3 липня 2018 року. Чим пояснюються такі раптові зміни в кількості «траншів» і розмірі суми – не відомо.
Ще близько 5 млн гривень Людмила Денісова вклала до статутних капіталів, або внесла до пайових фондів 5 компаній, в яких має долю від загального капіталу. В цілому вона має корпоративні права в 6 компаніях, а в 4 – є кінцевим бенефіциарним власником.
Згідно з декларацією, вона володіє частками 12,5-25% у ТОВ «Асторія-Сіті», «Севастопольмарінсервіс», «Торговий дім Кримзалізобетон» і ОК «Батіліман», які розташовані в анексованому Криму. Ще після призначення Людмили Денісової на посаду омбудсмена в 2018 році ЗМІ писали про те, що вона і її доньки продовжують займатися бізнесом в анексованому Криму. Сама ж уповноважена стверджувала, що після анексії Криму всі її активи були націоналізовані, тому на даний час ні вона, ні її родичі бізнесом на окупованій території не займаються.
Крім того, Людмила Денісова володіє 50% зареєстрованого в Києві ТОВ «Триора», яке займається складським і готельним бізнесом, а також 12,5% ТОВ «Машинобудівний завод Автоливмаш» (Івано-Франківськ), що виробляє машини і техніку для металургії, гірничодобувної промисловості і підземної розробки.
Згідно з даними сайту YouControl, омбудсман має відношення ще до низки компаній, які не вказані у її декларації: ТОВ «Золотий символ» (м.Севастополь), ТОВ «Дігаймер» (м.Севастополь), ТОВ «Корпорація «Гуматекс» (м.Глухів, Сумська область) і ТОВ «Гуматекс ЛТД» (Луганська область, Лисичанськ).
Підсумовуючи, можна сказати, що непрозорість в фінансових питаннях діяльності Офісу омбудсмана, є логічним продовженням непрозорості, яку демонструє Людмила Денисова у декларуванні інформації про власні фінанси. І це знову приводить до питання, наскільки коректним є перебування на державній посаді людини, яка не готова бути прозорою в своїй діяльності і звітувати перед суспільством з важливих питань.