Тетяна Рабко, радниця ТОВ «МЕТІНВЕСТ БІЗНЕС СЕРВІС» Група Метінвест, адвокат, заступниця голови Комітету НААУ з питань електронного судочинства та кібербезпеки адвокатської діяльності, провела у Вищій школі адвокатури НААУ вебінар на тему: «Процесуальні документи в е-формі: порядок оформлення, направлення до суду і тенденції судової практики».
Лектор розпочала вебінар з визначення поняття електронний документ.
Електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов’язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму, та для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.
У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.
Лектор зауважила, що для отримання електронного підпису необхідно звернутися до будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг і надати заповнену реєстраційну форму, ваші паспортні дані та реєстраційний номер облікової картки платника податків. Повний перелік таких надавачів зазначено за посиланням https://czo.gov.ua/ca-registry.
Дія.Підпис — це кваліфікований електронний підпис, який дає змогу підтвердити цілісність електронного документа та ідентифікувати підписувача. Аналог власноручного підпису.
Для отримання Дія.Підпис потрібно мати один із таких документів: ID-картка, біометричний закордонний або посвідка на проживання.
Алгоритм отримання Дія.Підпис:
- Авторизуйтесь у застосунку Дія.
- Перейдіть до Меню — Дія.Підпис.
- Натисніть Активувати Дія.Підпис.
- Підтвердьте особу через перевірку за фото.
- Вигадайте 5-значний код для Дія.Підпису.
Учасники заходу були ознайомленні з покроковим алгоритмом підписання документа електронним підписом та механізмом перевірки документу, що підписано електронним підписом.
Тетяна Рабко зазначила, що протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису містить:
- Прізвище ім’я по батькові особи, що наклала електронний підпис (для юридичних осіб – назва організації, код ЄДРПОУ та посаду підписувача)
- Дату та час підпису
- РНОКПП підписувача
- Інформацію ким видано Сертифікат електронного підпису
- Серійний номер електронного підпису
Також учасники були ознайомленні з вимогами щодо подання е-документів через підсистему «Електронний суд», а саме:
- Максимальний розмір одного файлу: 500.0 MB(MiB)
- Допустимі формати: зображення, аудіо, відео, PDF документ, документ Word, ZIP архів (в т.ч. з документами підписаними КЕП).
В огляді судової практики увагу учасників вебінару було сфокусовано на наступні судові рішення:
- Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 04 жовтня 2023 року у справі № 991/2396/22 зазначив, що апеляційним судом було встановлено, що у судовому засіданні 27 вересня 2022 року під час отримання пояснень від свідка ОСОБА_3 судом та сторонами було оглянуто його мобільний телефон, а саме листування останнього з ОСОБА_1 в месенджері «WhatsApp», яке було долучено прокурором в паперовому вигляді. Згідно з інформацією з журналу судового засідання, за результатами огляду вказаного телефона ані в колегії суддів, ані в представника позивача, ані у представника ОСОБА_2 не виникло питань щодо справжності таких повідомлень та відсутності ознак їх виправлення. Жодною зі сторін не було заявлено клопотання про призначення експертизи з метою перевірки вказаного листування на предмет видалення, зміни повідомлень, встановлення дати їх відправлення і т. д. ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції, тоді як згідно статті 105 ЦПК України така експертиза не передбачена як обов’язкова. За таких обставин, обґрунтованим є висновок апеляційного суду про відсутність порушень щодо дослідження переписки в месенджері «WhatsApp» між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , яка у сукупності з іншими доказами свідчить про їх спілкування щодо продажу активів, відносно яких вирішувалось питання про їх необґрунтованість.
- Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20 червня 2023 року у справі № 420/4540/22 зазначив, що враховуючи сучасний розвиток інформаційних та цифрових технологій, дані з Google Maps, який є безкоштовним картографічним веб-сервісом від компанії Google, а також набором застосунків, побудованих на основі цього сервісу й інших технологій Google, можна вважати допустимим та достовірними доказами, оскільки вони збираються з різних джерел, таких як супутники, автомобільні камери, додатки користувачів та інших джерел, а також з урахуванням того, що Google постійно оновлює та перевіряє дані, щоб забезпечити їх точність та актуальність. З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що дані з Google Maps підтвердили наявність самочинної добудови ще з 2011 року, тобто фактичну непричетність позивача до її зведення, враховуючи, що ТОВ «КІХ МЕНЕДЖМЕНТ» набуло право власності на приміщення кафе тільки у 2021 році та у зв`язку з тим, що дані з Google Maps безпосередньо стосується предмета доказування у цій справі.
- У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.06.2022 року у справі № 904/7701/21 суд зазначив, що відповідачем під час розгляду справи судом першої інстанції був наданий CD-диск з телефонними розмовами між позивачем та відповідачем стосовно продажу останнім статутного капіталу ТОВ «Бестік Снек». Статтею 218 Цивільного кодексу України встановлено, що заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків. Отже, господарським судом з цього приводу правильно зазначено, що аудіозаписи телефонних розмов учасників справи не можуть бути підтвердженням вчинення правочину в письмовій формі.
- Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року у справі № 916/3027/21 (провадження № 12-8гс23) зазначила, що поняття електронного доказу є ширшим за поняття електронного документа. Електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа, в тому числі електронний підпис. Натомість електронний доказ – це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою чи через застосунки-месенджери, є електронним доказом, який розглядається та оцінюється судом відповідно до статті 86 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами. При цьому слід враховувати, що суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування), як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування та його зміст. Відповідні висновки щодо належності та допустимості таких доказів, а також обсяг обставин, які можливо встановити за їх допомогою, суд робить у кожному конкретному випадку із врахуванням всіх обставин справи за своїм внутрішнім переконанням, і така позиція суду в окремо взятій справі не може розцінюватися як загальний висновок про застосування норм права, наведених у статті 96 ГПК України, у подібних правовідносинах.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.