Захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: “Онлайн – булінг: порядок реагування, особливості доказування, відповідальність за вчинення і приховування” провела у Вищій школі адвокатури НААУ Лариса Гретченко – адвокат, медіатор, керівник Центру «Адвокат дитини» ВША НААУ, заступник Голови Комітету з сімейного права НААУ.
В ситуації онлайн — булінгу (так званий кібербулінг) мова йде про цькування в освітньому середовищі, вчинене в Інтернет просторі з використанням мобільних телефонів, комп’ютерної техніки, інших пристроїв і засобів, через які здійснюється доступ до електронних комунікаційних мереж.
Кібербулінг – широко вживаний термін в суспільстві та законодавчо не достатньо унормований.
Поняття “булінг” та “кібербулінг” не є тотожними. Законодавчо закріплена правова конструкція булінгу допускає розпізнавання явища кібербулінгу через спосіб вчинення цькування у різних формах і проявах (психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві) із застосуванням засобів електронних комунікацій.
Основні законодавчі та нормативно – правові акти, що застосовуються в ситуації онлайн — булінгу:
- Закон України«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» від 18.12.2018 р. № 2657-VIII
- Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 р. № 2145-VIII (пункт 3-1 статті 1)
- Стаття 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення
- Національна стратегія розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі, схвалена Указом Президента України від 25.05.2020 р. № 195/2020
Висвітлюючи питання онлайн – навчання і безпечного освітнього середовища в умовах воєнного стану лектор звернула увагу учасників на потребу упровадження в освітню політику чутливих до конфлікту інструментів та перегляд антибулінгових політик, що особливо актуально для закладів, у яких навчаються діти з числа внутрішньо переміщених осіб. Корисними для ознайомлення в цій частині будуть:
- План заходів щодо реалізації Декларації про безпеку шкіл, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.08.2021 р. № 898-р
- Рекомендації Державної служби якості освіти “Безпечне освітнє середовище: нові виміри безпеки — 2022”.
В огляді практичних ситуацій та прикладів з судової практики Лариса Гретченко виокремила найбільш поширені прояви онлайн – цькування в освітньому процесі:
- відеозйомка на телефон з подальшим поширенням в Інтернет;
- зйомка та монтаж відеоматеріалу з подальшим поширенням в мережі, використання фіктивного ім’я;
- поширення образливих, інтимних фото;
- вчинення насильства та запис відеоролика, поширення в групах;
- домагання через смс – повідомлення, телефонні дзвінки;
- неетичні коментарі під публікаціями, нецензурні висловлювання, образливі повідомлення в групах;
- наявність фото-, відео- та аудіоматеріалів фізичних або психологічних знущань, сексуального (інтимного) змісту.
Порядок реагування на випадки булінгу (цькування), затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 за N 1646, зареєстрований в Мінюсті України 03.02.2020 р. за N 111/34394, відносить до завдань комісії, створеної в закладі освіти:
- збір інформації щодо обставин випадку булінгу (онлайн – цькування), зокрема інформації, збереженої на технічних засобах чи засобах електронної комунікації (Інтернет, соціальні мережі, повідомлення тощо); іншої інформації, яка має значення для об’єктивного розгляду заяви;
- розгляд та аналіз зібраних матеріалів щодо обставин випадку булінгу (цькування) та прийняття рішення про наявність/відсутність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві.
До заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (онлайн – цькуванню) в закладі освіти, належать заходи щодо:
- організації безпечного користування мережею Інтернет під час освітнього процесу;
- контролю за використанням засобів електронних комунікацій малолітніми чи неповнолітніми здобувачами освіти під час освітнього процесу.
Лариса Гретченко у доповіді наголосила на наступних практичних аспектах:
- Регламент подання заяв або повідомлень про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти, закріплений в розділі ІІ Порядку № 1646, обумовлює можливість всіх учасників освітнього процесу (здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних працівників, інших залучених осіб) повідомити про випадок булінгу (цькування) керівника закладу освіти або інших суб’єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.
- Заявник самостійно, на власний розсуд, має право обрати суб’єкта реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти.
- Порядком №1646 не обумовлено процедуру оскарження учасником освітнього процесу рішення комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) в разі незгоди заявника з висновками, встановленими обставинами та/або рекомендаціями за результатом проведеної перевірки.
- Відповідальність за виконання покладених на комісію завдань покладається на голову комісії, яким є керівник закладу освіти.
Суб’єкти реагування на випадки булінгу в закладах освіти:
- служба освітнього омбудсмена;
- служби у справах дітей;
- центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
- органи місцевого самоврядування;
- керівники та інші працівники закладів освіти;
- засновник (засновники) закладів освіти або уповноважений ним (ними) орган;
- територіальні органи (підрозділи) Національної поліції України.
Аналізуючи правові підстави звернення до поліції в ситуації кібербулінгу, лектор відзначила такі як:
- Інструкція з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затверджена наказом МВС України від 27.04.2020 № 357, зареєстровано в Мінюсті України 15.05.2020 р. за № 443/34726.
- Протокол про адміністративне правопорушення за виявленим випадком булінгу складається відповідно до вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України 06.11.2015 № 1376, зареєстровано в Мінюсті України 01.12.2015 р. за №1496/27941.
- Особливості організації роботи, завдання та повноваження підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України визначено Інструкцією, затвердженою наказом МВС України від 19.12.2017 р. № 1044, зареєстровано в Мінюсті України 07.06.2018 р. за №686/32138.
З поміж видів юридичної відповідальності, що застосовується в ситуації онлайн — цькування, Лариса Гретченко схарактеризувала наступні:
- Адміністративні стягнення, накладені в порядку застосування ст. 173 — 4 КУпАП, (нерідко, помилково за ст. 184 КУпАП) у виді:
- штраф,
- громадські роботи,
- усне попередження/зауваження
- Цивільно — правова відповідальність:
- Відшкодування матеріальної та моральної шкоди на загальних підставах
- Відшкодування шкоди, завданою працівником під час виконання службових обов’язків
- Право зворотної вимоги (регресу) до винної особи;
- Захист честі, гідності, ділової репутації (спростування недостовірної інформації)
- Дисциплінарна відповідальність:
- Відрахування учня зі школи чи інші стягнення згідно поведінкових статутів, правил поведінки здобувачів освіти в закладі освіти;
- Стягнення за порушення трудової дисципліни для вчителя у виді догани чи звільнення з займаної посади.
В ситуації булінгу, що відбувся за участі педагога, розірвання трудового договору може відбуватися з підстав:
- виявленої невідповідності займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації (п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП);
- вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням роботи (п.3 ст.41 КЗпП)
- систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором (п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП)
Приховування випадку булінгу має наслідком персональну відповідальність керівника закладу освіти. Диспозиція ч. 5 ст. 173-4 КУпАП передбачає відповідальність за неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу. Розмір штрафу складає 850 — 1700 грн. або винна особа залучається до виправних робіт до 1 місяця з відрахуванням до бюджету 20% заробітку.