22 жовтня в режимі онлайн-конференції відбувся українсько-німецький форум адвокатів, організований спільно Національною асоціацією адвокатів України, Німецьким Фондом міжнародного правового співробітництва (IRZ) та Федеральною палатою адвокатів Німеччини. Основним питанням, яке обговорювали під час заходу був вплив законодавства про фінмоніторинг на адвокатську діяльність в Україні та Німеччині.
Відкриваючи форум, голова НААУ Лідія Ізовітова зазначила, що співпраця з Федеральною палатою адвокатів Німеччини є дуже важливою для асоціації, а досвід німецьких колег в питаннях застосування законодавства про фінмоніторинг буде надзвичайно корисним для української адвокатури.
В свою чергу віце-президент Федеральної палати адвокатів Німеччини Андре Хауг та старший менеджер проектів IRZ Вольфрам Хертіґ зазначили, що також високу цінують співпрацю з НААУ і висловили налаштованість на подальший плідний обмін досвідом.
Під час дискусії Лідія Ізовітова нагадала, що з 28 квітня 2020 року набув чинності закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», яким була суттєво змінена низка положень, що стосуються діяльності адвокатів. Крім того, залишається низка питань стосовно положень цього закону і його застосування.
«Зокрема, це питання співвідношення і межі адвокатської таємниці та фінмоніторінгу. По-друге, це питання незалежності адвокатів та дотримання принципу невтручання держави у їх діяльність», – сказала вона.
Адвокатську спільноту надзвичайно хвилює те, що за цим законом Міністерство юстиції отримало контрольні функції з фінмоніторингу та можливість застосовувати дисциплінарні санкції до адвокатів.
«Наш законодавець чомусь вибудував таку систему правових норм, якою, на нашу думку, порушив конституційні гарантії професійної незалежності адвокатури, надавши певні права державним органам, які жодного стосунку до незалежної адвокатури не мають», – зазначив заступник голови НААУ Валентин Гвоздій.
Він підкреслив, що згідно закону про адвокатуру і Конституції – адвокатура є незалежною, в тому числі і в частині дисциплінарних санкцій.
«Але новим законом додаються такі види дисциплінарних відповідальностей, як письмове застереження, такий вид, як анулювання ліцензії, що надає право на адвокатську діяльність, хоча в нас немає такого терміну, як «ліцензія»… також надається право застосовувати штраф до адвоката і передбачається такий вид санкцій, як укладення письмової угоди з регулятором, в якій буде зафіксовано якийсь перелік зобов’язань адвоката», – розповів він.
Він нагадав, що восьмий конгрес ООН встановив, що держава зобов’язана забезпечити неприпустимість несправедливого і довільного застосування дисциплінарних санкцій або інших заходів до адвокатів за вчинені ними під час виконання професійних обов’язків дій. А всі дисциплінарні санкції проти адвокатів мають призначатися відповідно до професійних кодексів етики.
Крім того, Комітет міністрів Ради Європи надав рекомендацію своїм членам стосовного того, що коли адвокати не діють в рамках професійних кодексів – їх дії мають оцінювати професійні адвокатські об’єднання.
«Наша позиція, крім того, що вона узгоджується, звичайно, з українським законодавством, також повністю відповідає і міжнародній практиці в цій царині», – резюмував заступник голови НААУ.
В свою чергу голова Комітету НААУ з питань митного та податкового права Яків Воронін звернув увагу на те, що положення нового закону про фінмоніторинг не лише не відповідають профільному закону про адвокатуру, але й містять внутрішні суперечності, які заважають його застосуванню.
Крім того, якщо в законі про фінмоніторинг, який діяв до квітня 2020 року, були положення про те, що адвокат може не повідомляти про свої підозри, якщо це може порушити адвокатську таємницю. З нового закону такі положення прибрали.
«Тобто адвокати втратили право на свою основну гарантію – гарантію адвокатської таємниці», – підкреслив Яків Воронін.
Олександр Дроздов, який разом з Валентином Гвоздієм і Яковом Вороніним входить до складу робочої групи з питань нормативно-правового регулювання фінмоніторингу при Мінюсті, звернув увагу й на те, що положення нового закону не відповідають нормам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і практиці Європейського суду з прав людини.
«Положення даного закону свідчать про втручання в права адвокатів, які захищені статтею 8 Конвенції», – наголосив він.
Зокрема йдеться про накладений на адвокатів обов’язок повідомляти про підозри і надавати адміністративному органу отриману в процесі спілкування певну інформацію щодо особи, що може бути порушенням адвокатської таємниці. Крім того, недостатня якість нового закону про фінмоніторинг також порушує вимоги Конвенції.
Під час форуму референт з питань нагляду за дотриманням законодавства у сфері фінансового моніторингу при Ганзейській палаті адвокатів Гамбурга Крістіан Блюм і директор Федеральної палати адвокатів Німеччини з питань фінансового моніторингу, адвокат Франк Йонік розповіли про особливості застосування законодавства у сфері фінмоніторингу адвокатської діяльності в їхній країні.
«Ви підтвердили, що ми маємо в Україні правильне бачення ролі органів самоврядування у питаннях фінансового моніторингу адвокатів і також підтвердили, що рухаємось у правильному векторі щодо необхідних змін у законодавстві України. Тобто ми працюємо, щоб так як і наразі у Німеччині, наші органи адвокатського самоврядування вирішували і контролювали питання фінмоніторингу адвокатів», – зазначила Лідія Ізовітова.
Валентин Гвоздій повідомив, що вже було розроблено законопроект, спрямований на забезпечення гарантій адвокатської діяльності і усунення неузгодженостей в законі про фінмоніторинг і найближчим часом він буде переданий на розгляд Верховної Ради.