Повістка не є індивідуальним нормативно-правовим актом, який може бути оскаржений у суді: суддя КАС ВС Уханенко

Нині набув особливої ваги Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», і доволі велика кількість наших співгромадян залучається до Збройних сил України та інших військових формувань, відповідно, це стосується й осіб на публічній службі. Тож стало більше спорів щодо порядку проходження публічної служби, призову на військову службу, припинення публічної служби.

Про це зазначив Суддя КАС ВС Сергій Уханенко, повідомляє Судова влада.

Такі справи розглядають суди першої та апеляційної інстанцій у порядку спрощеного провадження, тобто є законодавчі обмеження щодо касаційного оскарження рішень у цих справах. Але суддя вважає, що наявна можливість перегляду в касаційному порядку хоча б деякої частини справ цієї категорії для формування правової позиції.

З огляду на судову практику найбільш застосовною є ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно з якою особи доводять право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Суди першої і апеляційної інстанцій правильно розуміють, що ці правовідносини належать до справ адміністративної юрисдикції.

Сергій Уханенко рекомендував слухачам ознайомитися з рішенням у справі № 300/1263/22 (від 8 вересня 2022 року) щодо відкриття провадження у справі (юрисдикція спору). Позивач оскаржував наказ про зобов’язання прибути до пункту збору шляхом вручення повістки. Верховний Суд роз’яснив, що повістка не є індивідуальним нормативно-правовим актом, який може бути оскаржений у суді. Вона лише вказує на необхідність особі виконати обов’язок закону. Відповідно, такий документ не може бути оскаржений у будь-якому суді.

Також доповідач звернув увагу на зміни до КЗпП України, внесені згідно із Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». А саме на те, що не застосовуються положення ч. 3 ст. 32 КЗпП України, якими передбачено повідомлення працівника про зміну істотних умов праці, а також положення ст. 43 цього Кодексу, де зазначено про отримання попередньої згоди перед розірванням трудового договору.