Расім Бабанли, д.ю.н., керівник департаменту аналітичної та правової роботи апарату Верховного Суду та Ольга Саленко, к.ю.н., наукова консультантка Верховного Суду провели у Вищій школі адвокатури НААУ вебінар на тему: Практика ЄСПЛ за статтею 8 Конвенції [кримінальний процесуальний аспект: обшук].
ЄСПЛ у своїй практиці ілюструє як загальні положення щодо проведення обшуку, так і деталізує окремі питання щодо обшуків.
Загалом обшук як слідча розшукова дія примусового характеру – явище досить поширене і популярне на рівні держав-членів Конвенції, про що свідчить, зокрема і практика ЄСПЛ.
Обшук є досить стресовим явищем, спрямованим на втручання у права осіб, які залучені до сфери кримінального судочинства, та відповідно має вплив на їхнє приватне життя. Конвенція, зі свого боку, захищає право на приватне життя, тому ключовим є дотримання балансу між повагою до приватного життя та реалізацією зазначеної слідчої дії.
ЄСПЛ виділяє загальні положення, що стосуються обшуку, зокрема:
- Сам по собі обшук не порушує права, гарантовані Конвенцією;
- Щоб унеможливити втручання повинні існувати адекватні та ефективні гарантії проти зловживань;
- Необхідно дотримуватися принципу пропорційності між застосовуваними заходами та конкретними обставинами справи.
Діапазон практики ЄСПЛ щодо обшуків дозволяє дійте певного розуміння про те, що таке втручання та виокремити відповідні типи втручання у права, гарантовані Конвенцією, зокрема право на повагу до приватного життя, яке закріплене статтею 8 Конвенції.
Так, втручання становить:
- Проникнення до житла. Житло – не лише житло приватних осіб, але й офіси компаній, їх відділення чи інші приміщення для зайняття підприємницькою діяльністю, офіси адвокатів, приміщення, що належать ЗМІ тощо. Як правило, такі проникнення здійснюють поліція, інші спецпідрозділи правоохоронних органів.
- Обшук житла/особистий обшук. Між особами є зона взаємодії, навіть у громадському місці, котра підпадає під поняття «приватне життя». Зупинення і обшук особи у громадському місці без розумної підозри у скоєнні порушення становить втручання у право.
- Вилучення майна.
Щоб унеможливити втручання у права, гарантовані Конвенцією, обшук повинен пройти «трискладовий тест». Зокрема, обшук має відбуватися:
- Згідно із законом (мати національне підґрунтя; законодавство має бути доступним, передбачуваним і сумісним із принципом верховенства права; відповідати чинним гарантіям тощо). Наприклад, обшук, проведений згідно із постановою, ухваленою на підставі підроблених документів, є таким, що проведений не «згідно із законом»;
- Буди необхідним у демократичному суспільстві (для досягнення відповідної мети);
- Переслідувати одну із законних цілей (перелічені у пункті 2 статті 8 Конвенції) – якщо такі дії здійснюються в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Аналіз практики ЄСПЛ дозволяє дещо розширити розуміння законних цілей для втручання у право на приватне життя шляхом проведення обшуку. Зокрема, поруч з класичними цілями додатково виокремлюються такі: запобігання ухиленню від оподаткування; пошук фактологічних та матеріальних доказів у кримінальному провадженні (підробка, шахрайство і несплата сум за виписаними чеками тощо); некримінальні аспекти (дії антимонопольного органу, спрямовані на захист економічної конкуренції).
Наступним застосовним критерієм, який бере до уваги ЄСПЛ для оцінки правомірності обшуку є наявність або відсутність судового рішення про надання дозволу на обшук. За загальним правилом потрібне рішення суду про проведення обшуку, хоча наявність відповідного судового рішення про проведення обшуку автоматично не унеможливлює випадків втручання у права, гарантовані Конвенцією, зокрема у право на повагу до приватного життя.
Проведення обшуку без судового рішення допускається: (1) якщо його компенсовано наступним ефективним судовим контролем законності і необхідності цього заходу; (2) якщо обшук ненагальний, а ухвала суду про дозвіл на обшук пост-фактум необґрунтована та формальна, наявне порушення статті 8 Конвенції; (3) проведення обшуку за постановою прокурора без контролю з боку судового органу теж становить порушення статті 8 Конвенції.
Загалом рішення про проведення обшуку має відповідати визначеним вимогам:
- Містити достатню інформацію щодо мети обшуку, або дозволити оцінити, чи слідчі діяли законно чи перевищили свої повноваження;
- Бути розумно обмеженим – містити чіткий перелік речей, документів, іншого майна, для яких дається дозвіл на обшук, не ілюструвати широкий обсяг, не надавати слідчим/прокурорам необмежені дискреційні повноваження, забезпечити, щоб обшук стосувався виключно злочинів, що розслідуються. Про загальний характер свідчать: значна кількість і різноманітність вилучених документів, предметів та відсутність зв’язку між ними і злочинами, щодо яких провадилось слідство;
- Ураховувати статус особи, гарантувати захист професійної таємниці, належне відправлення правосуддя тощо.
Лекторами окремо звертається увага на порядку та способі проведення обшуку, а саме те, що ЄСПЛ у цьому контексті керується наступним:
- Присутність заявника та інших осіб (свідків, понятих тощо) під час проведення обшуку, що дозволяє ефективно контролювати обсяг такого заходу;
- Співпраця з поліцією у проведенні обшуку не виключає «втручання»;
- Пропорційність дій поліції: І) щодо проникнення у житло; ІІ) стосовно заходів вжитих всередині житла.
У ході вебінару також виокремлено особливості проведення обшуку в адвокатів. Відтак, щодо обшуку в адвокатів загальними є вимоги, які наводить ЄСПЛ у своїй практиці. Зокрема, йдеться про те, що обшук має здійснюватися згідно із законом, бути необхідним у демократичному суспільстві, переслідувати принаймні одну із законних цілей, дотримуватися принципу пропорційності, має бути доступний ефективний контроль. Водночас, слід зауважити про особливі процесуальні гарантії зумовлені статусом адвоката, які мають бути забезпечені при проведенні обшуку. Загалом факт здійснення обшуку в адвоката зумовлює розгляд цього питання в контексті втручання у приватне життя, житло та кореспонденцію. Обшук у помешканні адвоката або іншому володінні має відбуватися за рішенням суду, що враховує статус адвоката та дотримання адвокатської таємниці з обов’язковим чітким та точним правовим регулюванням та особливим суворим контролем за відповідними слідчими розшуковими діями.
При проведенні обшуку обов’язково мають бути дотримані гарантії адвокатської таємниці, мова йдеться про:
- І) захист судом конфіденційних документів адвоката;
- ІІ) обшук під наглядом та за участі кваліфікованого, незалежного юриста, пов’язаного з адвокатською таємницею, що унеможливлюють вилучення документів з адвокатською таємницею;
- ІІІ) механізм розмежування інформації, що охоплюється адвокатською таємницею від іншої, та подальше повернення/знищення носіїв такої інформації.