Зарахування апеляційним судом при ухваленні нового вироку до остаточного покарання за сукупністю вироків невідбутої частини покарання за попереднім вироком шляхом її часткового приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, без урахування ухвали місцевого суду, якою було задоволено клопотання засудженого про зарахування строку попереднього ув’язнення у строк відбування покарання за попереднім вироком на підставі ч. 5 ст. 72 КК (у редакції Закону України від 26.11.2015 No 838-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» (день за два)», свідчить про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд вироком від 18.02.2016, визнав ОСОБА_6 винуватим та засудив за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 115 КК до покарання із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК у виді позбавлення волі на строк 12 років.
Апеляційний суд ухвалою від 02.08.2016 скасував цей вирок у частині
призначеного покарання, ухвалив новий вирок, яким призначив ОСОБА_6
покарання у виді позбавлення волі: за ч. 1 ст. 309 КК – на строк 1 рік; за ч. 1 ст. 115 КК – на строк 11 років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів
шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно
призначив ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років. На
підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом складання покарань до
призначеного покарання за новим вироком приєднав покарання за вироком
місцевого суду від 24.11.2015 та призначив ОСОБА_6 остаточне покарання у виді
позбавлення волі на строк 12 років.
ОСОБА_6 під час відбування покарання, призначеного йому за цим вироком, 20.12.2020, 28.12.2020 та 05.01.2021 вчинив нові кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 190 КК, за які його засуджено місцевим судом 26.05.2021.
Суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_6 26.05.2021 остаточне покарання, застосував положення ч. 4 ст. 70 КК.
Місцевий суд 26.05.2021, визнавши ОСОБА_6 винуватим у пред’явленому
обвинуваченні за ч. 2 ст. 190 КК та призначивши йому покарання за ч. 2 ст. 190 КК у виді позбавлення волі на строк 1 рік, на підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, за які останній засуджується цим вироком та засуджений за вироком апеляційного суду від 02.08.2016, шляхом повного складання призначених покарань визначив ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років. Строк відбуття покарання визначив рахувати з 15.10.2015.
Прокурор звернувся зі скаргою на ухвалений вирок до апеляційного суду, в якій просив скасувати вирок місцевого суду в частині призначеного покарання, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 190 КК у виді позбавлення волі на строк 1 рік та на підставі ст. 71 КК – остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 3 місяці.
Апеляційний суд ухвалою від 27.05.2022, вирок місцевого суду від 26.05.2021 щодо ОСОБА_6 в частині призначення остаточного покарання змінив у зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. На підставі ч. 1 ст. 71 КК за сукупністю вироків до покарання, призначеного за вироком місцевого суду від 26.05.2021, частково приєднав невідбуту частину покарання за вироком апеляційного суду від 02.08.2016 у виді позбавлення волі на строк 5 років і остаточно призначив до відбуття покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
Позиція ККС: скасовано ухвалу апеляційного суду і призначено новий розгляд у цьому ж суді.
Обґрунтування позиції ККС: ККС вважає обґрунтованими вказані вище доводи прокурора.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд апеляційної інстанції помилково визначив строк невідбутої частини покарання, що призвело до неправильного призначення остаточного покарання за сукупністю вироків.
За змістом довідки станом на 26.05.2021 невідбута частина покарання ОСОБА_6 за вироком апеляційного суду від 02.08.2016 складала 6 років 16 днів з огляду на те, що на час постановлення оскарженої ухвали апеляційного суду 27.05.2022 цей строк дорівнював би 5 років 15 днів.
Однак, після ухвалення 26.05.2021 місцевим судом вироку щодо ОСОБА_6, останній звернувся до цього ж суду з клопотанням про зарахування строку
попереднього ув’язнення у строк відбування покарання. Подане клопотання
ухвалою суду від 05.07.2021 задоволено, на підставі ч. 5 ст. 72 КК у строк відбування покарання за вироком місцевого суду від 18.02.2016 з урахуванням
вироку апеляційного суду від 02.08.2016 зараховано строк попереднього
ув’язнення в період з 18.02.2016 по 02.08.2016 з розрахунку один день
попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.
З урахуванням наведеного строк невідбутої частини покарання ОСОБА_6 за вироком апеляційного суду від 02.08.2016 зменшився, що апеляційний суд під час постановлення оскарженої ухвали від 27.05.2022 не врахував, і під час
призначення остаточного покарання на підставі ст. 71 КК допустив неправильне
застосування закону України про кримінальну відповідальність, оскільки
невідбута частина покарання з урахуванням зазначеної ухвали від 05.07.2021 є меншою від врахованої та частково приєднаної апеляційним судом частини до покарання, призначеного за новим вироком.
Детальніше з текстом постанови колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 31.01.2023 у справі No 585/902/21 (провадження No 51-2558км22) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/108791477.