Суддя ВС у КГС Тетяна Малашенкова зосередила увагу на найбільш поширених категоріях таких спорів і насамперед звернулася до справ про антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів і тендерів.
Про це повідомляє Судова влада.
Суддя наголосила, що в цих справах ВС виходить із необхідності оцінювати докази в їх сукупності, а також із того, що сама по собі відповідність поведінки учасників торгів нормам цивільного чи господарського законодавства не виключає порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Вона приділила увагу підходам ВС до доведення антиконкурентних узгоджених дій. Вона акцентувала, що для встановлення такого порушення не вимагається доведення негативних наслідків у вигляді збитків чи порушення прав інших осіб, адже достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію. Саме на цьому, зокрема, наголошено в постанові КГС ВС від 14 серпня 2025 року у справі № 910/3374/24. Як пояснила спікерка, негативним наслідком у подібних спорах є вже сам факт спотворення результатів торгів через узгоджену поведінку учасників, а тому відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулися, не звільняє від відповідальності.
Суддя також звернула увагу на вимоги до змісту рішень АМК України, особливо тоді, коли в одному рішенні об’єднано кілька епізодів правопорушення, що стосуються різних процедур закупівлі. За її словами, у такому випадку комітет повинен окремо встановити і довести ознаки правопорушення щодо кожного епізоду, з посиланням на конкретні обставини, докази та норми законодавства. Водночас неприпустимим є використання узагальнених формулювань без конкретизації відповідних торгів, адже доведення порушення має ґрунтуватися на сукупності взаємопов’язаних обставин, викладених у мотивувальній частині рішення.
Вона розглянула й проблематику строків розгляду антимонопольних справ, зауваживши, що після змін, які набрали чинності з 1 січня 2024 року, на практиці виникають питання щодо співвідношення строків розгляду справи органами АМК України та строків давності притягнення до відповідальності. У цьому контексті Тетяна Малашенкова проаналізувала постанову КГС ВС від 9 грудня 2025 року у справі № 910/9652/24, а також усталені висновки у справах № 910/19008/21, № 910/19061/21 і № 916/5677/23, підкресливши, що під час оцінки дотримання строків необхідно з’ясовувати причини тривалості розгляду та наявність об’єктивних обставин.
Розкриваючи цю тему, лекторка зупинилася на постанові КГС ВС від 3 лютого 2026 року у справі № 910/12568/24, у якій Верховний Суд наголосив, що саме по собі посилання на пандемію COVID-19, реорганізаційні процеси чи запровадження воєнного стану не є універсальним виправданням тривалого розгляду справи органами АМК України. Такі обставини мають оцінюватися індивідуально в кожній справі. У цьому ж контексті вона звернулася до справи № 910/2415/24, у якій Суд вказував на необхідність дослідження відповідних доводів, а також до постанови КГС ВС від 5 березня 2026 року у справі № 910/5982/25, в якій роз’яснено, що час розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органами АМК України до визначеного в ч. 1 ст. 42 Закону України «Про захист економічної конкуренції» строку давності притягнення до відповідальності не включається.
Фрагмент лекції стосувався виконання рішень АМКУ та пов’язаних із цим фінансових наслідків. Тетяна Малашенкова звернула увагу на постанову КГС ВС від 19 листопада 2024 року у справі № 918/35/24, в якій сформульовано підхід до обчислення періоду зупинення нарахування пені за невиконання рішення АМКУ. Водночас вона підкреслила, що така пеня не є пенею в розумінні ст. 625 ЦК України і не може бути зменшена судом на власний розсуд. Також суддя висвітлила підходи до внесення інформації про порушників до зведених відомостей АМК України та відповідного державного реєстру, наголосивши, що такі дії не є виконанням рішення АМК України і не зупиняються в порядку, передбаченому законом.
Також Тетяна Малашенкова звернула увагу на окремі процесуальні аспекти взаємодії з АМК України. Зокрема, у постанові КГС ВС у справі № 910/2248/23 Суд зазначив, що лист АМК України, який не містить чіткого рішення про відмову або початок розгляду заяви, не є належним процесуальним актом і може свідчити про бездіяльність органу, що відкриває можливість для захисту прав заявника шляхом зобов’язання ухвалити рішення у встановленій законом формі. Водночас у справі № 910/18431/23 Суд дійшов висновку про відсутність в АМК України повноважень розглядати заяви щодо Кабінету Міністрів України за ознаками антиконкурентних дій органів влади, водночас підкресливши можливість оскарження таких актів у порядку адміністративного судочинства. Окремо спікерка зауважила, що розпорядження про початок розгляду справи АМК України має виключно процесуальний та інформаційний характер і саме по собі не порушує прав суб’єкта господарювання.
Суддя звернулася до інших категорій спорів за участю АМК України. Зокрема, вона проаналізувала постанову КГС ВС від 29 липня 2025 року у справі № 910/3449/21 щодо визначення групи в розумінні ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», наголосивши, що до такої групи можуть входити лише особи, причетні до конкретного порушення, тоді як сам по собі корпоративний контроль не є підставою для притягнення до відповідальності. Було згадано й постанову об’єднаної палати КГС ВС від 19 грудня 2025 року у справі № 922/3456/23 щодо застосування ч. 3 ст. 228 ЦК України у спорах, пов’язаних із публічними закупівлями, а також окреслено подальший розвиток цієї правової проблематики у зв’язку з переданням відповідного питання на розгляд ВП ВС. Підсумовуючи, Тетяна Малашенкова наголосила на необхідності обережного застосування правових позицій, сформованих до змін законодавства 2024 року, з урахуванням їх актуальності для нових правовідносин.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.