Про допит лікаря у медичних спорах: аналіз положень законодавства та судової практики розповіла адвокат, член Центру медичного права ВША НААУ Яна Бабенко під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури.
Лектор докладно проаналізувала разом з учасниками законодавство та судову практику щодо допиту лікаря у медичних справах, а саме:
- 1. Статус медичного працівника як свідка: нормативне регулювання.
- 2. Допит лікаря та збереження конфіденційності інформації про пацієнта: юридичні ризики.
- 3. Особливості допиту лікаря у цивільному процесі.
- 4. Свідоцький імунітет: допит лікаря у кримінальному процесі.
- 5. Аналіз національної судової практики.
У рамках характеристики допиту лікаря у медичних стправах акцентовано на наступному:
1. Статус медичного працівника як свідка: нормативне регулювання
Медичний працівник може набувати статусу свідка, однак цей статус обмежений обов’язком збереження лікарської таємниці.
Нормативна база:
- ч. 1 ст. 40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» — заборона розголошення відомостей про хворобу, медичне обстеження, діагноз, інтимне та сімейне життя, крім випадків, передбачених законом.
- Клятва лікаря, затверджена Указом Президента України від 15.06.1992 №349 — обов’язок берегти лікарську таємницю.
- ст. 32 Конституції України — заборона збирання, зберігання та поширення конфіденційної інформації без згоди особи.
- ст. 8 Європейської конвенції з прав людини — право на повагу до приватного і сімейного життя.
- ч. 1 ст. 286 ЦК України, ч. 1 ст. 391 Основ — право особи на таємницю про стан здоров’я.
- ст. 21, ст. 11 Закону України «Про інформацію» — медична інформація є конфіденційною.
- Закон України «Про захист персональних даних» — поширення персональних даних лише у випадках, визначених законом.
Таким чином, медичний працівник як свідок не звільняється від обов’язку зберігати лікарську таємницю.
2. Допит лікаря та збереження конфіденційності інформації про пацієнта: юридичні ризики
Юридичні ризики пов’язані з можливим умисним або необережним розголошенням лікарської таємниці.
Основні ризики:
- Порушення конституційного права пацієнта на приватність.
- Порушення норм цивільного та інформаційного законодавства.
- Кримінальна відповідальність за ст. 145 КК України — умисне розголошення лікарської таємниці, що спричинило тяжкі наслідки.
Презентація наголошує:
- Згода на розголошення лікарської таємниці має бути письмовою, із зазначенням обсягу та мети.
- Обов’язок зберігати лікарську таємницю не припиняється зі смертю пацієнта.
- Відсутність згоди пацієнта створює ризик визнання дій лікаря незаконними.
3. Особливості допиту лікаря у цивільному процесі
Особливості:
- ст. 70 ЦПК України не забороняє допит медичних працівників як свідків.
- Попередня редакція ЦПК містила пряму заборону допиту осіб, зобов’язаних зберігати професійну таємницю, однак нині ця норма виключена.
Практичні акценти:
- Допит можливий, але з урахуванням режиму конфіденційності медичної інформації.
- Доцільно подавати заперечення проти допиту з посиланням на лікарську таємницю.
- Рекомендовано надавати письмову заяву пацієнта про відсутність згоди на розголошення інформації.
4. Свідоцький імунітет: допит лікаря у кримінальному процесі
У кримінальному процесі діє свідоцький імунітет лікаря.
Нормативне регулювання:
- п. 4 ч. 2 ст. 65 КПК України — медичні працівники не можуть бути допитані як свідки щодо відомостей, що становлять лікарську таємницю.
- ч. 3 ст. 65 КПК України — можливість звільнення від обов’язку зберігати таємницю лише за письмовою згодою пацієнта.
Алгоритм дій лікаря:
- Право письмово відмовитись від дачі показань.
- Надання показань без згоди пацієнта створює ризик кримінальної відповідальності за ст. 145 КК України.
5. Аналіз національної судової практики
Цивільний процес:
- Ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 14.05.2024 — допит лікарів у справі про визнання заповіту недійсним.
- Ухвала Автозаводського районного суду м. Кременчука від 11.06.2025, №524/11535/24 — допит лікаря-кардіолога у справі про незаконне звільнення.
- Ухвала Чорноморського міського суду Одеської області від 07.05.2025 у справі №501/4751/24 — допит лікаря-нарколога у спадковому спорі.
Кримінальний процес:
- Ухвала апеляційного суду Донецької області від 10.01.2018 у справі №236/748/17 — визнано істотним порушенням допит лікаря без письмової згоди пацієнта.
- Ухвала Баштанського районного суду Миколаївської області від 30.01.2023 у справі №468/113/23-к — відмова в допиті лікаря через відсутність згоди пацієнта.
Верховний Суд:
- Постанова Верховного Суду від 23.09.2020 у справі №761/29995/17 — розголошення лікарської таємниці під час допиту в суді визнано предметом оцінки виключно в межах кримінального провадження.
Практика ЄСПЛ:
- Справа «Z. v. Finland» (25.02.1997) — підтверджено фундаментальне значення захисту медичної інформації та необхідність балансу між гласністю судочинства і правом на приватність.
Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.