Про новели судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду суддя Яновська

Суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді Олександра Яновська окреслила новели судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.

Про це повідомляє Судова влада.

Суддя зауважила, що часто особам інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, однак не встановлюється наявність повноважень розпоряджатися майном.

Яновська навела як приклад постанову ККС ВС від 16 квітня 2024 року у справі № 404/6810/20. ВС установив, що основною складовою злочину, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, є наявність спеціальних повноважень щодо розпорядження відповідним майном. У цій справі службова особа приватного підприємства обвинувачувалася в тому, що після виконання робіт за договором з університетом вона підписала звітну документацію, до якої була включена завищена вартість змонтованого устаткування, і таким чином, зловживаючи своїм службовим становищем, заволоділа коштами університету. Говорячи про це провадження, суддя зауважила, що службова особа приватного підприємства не мала права розпоряджатися майном університету, а майно фактично передано в результаті договірних відносин.  

Порушивши питання щодо розмежування кримінального правопорушення, яке вчиняється одночасно з цивільним правопорушенням, та цивільного правопорушення, яке вчиняється поза межами складу будь-якого злочину, суддя звернула увагу на позицію, висловлену в постанові ККС ВС від 11 травня 2023 року у справі № 757/60763/16-к. Колегія суддів визначила критерії такого розмежування, які мають братися до уваги. В цьому аспекті Олександра Яновська розповіла про рішення ЄСПЛ у справі «Навальний та Офіцеров проти Росії».

А в постанові від 23 квітня 2014 року у справі № 726/776/17 ККС ВС вказав, що дії члена колегіального органу можуть кваліфікуватися за ст. 368 КК України у тих випадках, коли вирішення питання, за яке передавалася неправомірна вигода, ухвалюється цим колегіальним органом спільним рішенням за результатами голосування. Кримінальна відповідальність за вказаною статтею встановлена за конкретні діяння, серед яких є одержання неправомірної вигоди, без конкретизації успішності досягання бажаного результату надавачем неправомірної вигоди, тому не має значення, яке рішення ухвалено колегіальним органом.

Аби першими отримувати новини, підпишіться на телеграм-канал ADVOKAT POST.