Василь Крат, суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, кандидат юридичних наук, доцент, провів у Вищій школі адвокатури НААУ захід з підвищення кваліфікації адвокатів на тему: «Специфіка захисту в сфері спільної власності».
Суддя сфокусував увагу на проблемних питаннях реалізації права спільної часткової та спільної сумісної власності.
Розглядаючи специфіку спільної часткової власності лектор звернув увагу на Постанову КЦС ВС від 12 грудня 2018 року у справі № 442/7505/14-ц.
У цій Постанові Суд зробив наступні висновки:
І. Спільна часткова власність є специфічною конструкцією оскільки, існує:
(а) множинність суб’єктів. Для права власності характерна наявність одного суб’єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок – один власник). Навпаки, спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб’єктів (наприклад, один будинок – два співвласники);
(б) єдність об’єкта. Декільком учасникам спільної часткової власності завжди належить певна сукупність майна. Причому право спільної часткової власності може стосуватися як подільних/неподільних речей, так і майнових прав та обов’язків.
ІІ. Аналіз статті 361 ЦК України дозволяє зробити висновок, що об’єктом розпорядження співвласника є частка у праві спільної часткової власності, а не частка у майні. Тобто право самостійного розпорядження часткою у праві власності, не тотожне розпорядження частиною майна. Частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному з співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна.
Серед правових позицій Верховного Суду до ознайомлення запропоновані наступні:
- Частка у праві спільної часткової власності & жиле приміщення – Постанова ОП КЦС ВС від 10 жовтня 2019 року у справі № 295/4514/16-ц;
- Частка у праві спільної часткової власності як предмет спадкового договору – Постанова КЦС ВС від 12 грудня 2018 року у справі № 442/7505/14-ц.
Говорячи про відмінності поділу та виділу, лектор окремо розглянув Постанову КЦС ВС від 22 січня 2020 року у справі № 243/6275/16-2. Тлумачення частини другої статті 367 ЦК України свідчить, що поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку у спільному майні однією суттєвою ознакою – у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.
Стосовно права співвласника на компенсацію відзначено Постанову КЦС ВС від 03 березня 2020 року у справі № 748/2803/16-ц. Тлумачення частини третьої статті 358 ЦК України свідчить, що право співвласника на компенсацію може виникати як в разі повної неможливості задоволення вимог співвласника на одержання у користування частини спільного майна, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності (наприклад, частка співвласника в спільній частковій власності є незначною і надання йому її у володіння та користування неможливо), так і в тому випадку, якщо співвласнику надається у володіння і користування частина майна, яка є меншою за його частку в праві спільної часткової власності.
Окремо наголошено на Постанові КЦС ВС від 21 лютого 2019 року у справі № 766/12152/16-ц щодо звернення стягнення на частку у майні, що є у спільній частковій власності. Тлумачення статті 366 ЦК України свідчить, що тільки кредитор співвласника може заявляти вимоги про переведення прав та обов’язків співвласника боржника. У разі, якщо відсутній правовий режим спільної власності стаття 366 ЦК України не застосовується.
Детальному аналізу під час вебінару піддано питання спільної сумісної власності. Говорячи про те, яке майно може бути об’єктом спільної сумісної власності, лектор звернув увагу на Постанову КЦС ВС від 09 січня 2019 року у справі № 643/4589/15-ц. Так, тлумачення статті 61 СК України свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім’я кого з подружжя вони були набуті.
У межах даного питання сфокусовано увагу на наступних правових позиціях Верховного Суду:
- Договори між подружжям – Постанова КЦС ВС від 06 вересня 2021 року у справі № 522/627/17;
- Згода іншого співвласника на розпорядження спільним майном – односторонній правочин?! – Постанова КЦС ВС від 23.06.2021 року у справі № 537/3100/17
- Недійсність правочину, згода подружжя і добросовісність – Постанова ВП ВС від 29.06.2021 року у справі № 916/2813/18;
- Стадії поділу майна подружжя – Постанова КЦС ВС від 15 квітня 2020 року у справі № 565/495/18;
- Виникнення права спільної сумісної власності подружжя на майно, що належало дружині, чоловікові – Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі № 663/908/17;
- Поділ майна подружжя на шкоду кредиторам – Постанова Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у справі № 337/474/14-ц;
- Правовий режим приватизованої земельної ділянки – Постанова КЦС ВС від 12 червня 2019 року у справі № 409/1959/15;
- Встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу – Постанова КЦС ВС від 05 червня 2020 року у справі № 362/7078/15-ц.