Аналіз частини сорок сьомої статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» свідчить про те, що вона містить конкретні умови щодо її застосування, зокрема, наявність інформації від уповноважених органів щодо непогодження / невидання документів, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії. Тобто інформація органу має стосуватися конкретно визначених документів та такі документи має подавати особа при отриманні ліцензії. Те саме стосується і підстави для анулювання ліцензії в разі встановлення факту подання недостовірних даних у документах, оскільки такі документи мають бути саме подані особою для отримання ліцензії.
Тобто відповідальність суб’єкта у вигляді анулювання ліцензії може мати місце тоді, коли контролюючим органом достовірно встановлено, що конкретний документ, наявний серед інших документів, які подавали разом із заявою для отримання ліцензії, насправді не видавався відповідним органом, отже є підробленим (сфальшованим) або містить недостовірну інформацію. Тоді ж коли суб’єкт взагалі не подавав певний документ, вказані норми як підстави для анулювання ліцензії застосовані бути не можуть.
01 листопада 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного
адміністративного суду розглянув касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.07.2020 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду
від 28.10.2020 у справі No 560/377/20 за позовом Товариства з обмеженою
відповідальністю «Прокар» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області
про визнання протиправним та скасування розпорядження.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Позивач є платником акцизного податку з реалізації пального та отримав ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
За результатом розгляду запиту ГУ ДПС про надання інформації щодо видачі позивачу дозвільних документів (декларацій) на право розміщення об’єктів (АЗС) Департамент архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради 24.12.2019 повідомив, що дозвільних документів (декларацій) на право розміщення даних об’єктів для роздрібної торгівлі пальним ТОВ «Прокар» за вказаними адресами не надавались.
На підставі вказаного листа, керуючись статтею 15 Закону No 481/95-ВР
відповідач прийняв розпорядження від 24.12.2019, яким ліцензії позивача на право роздрібної торгівлі пальним від 22.11.2019 було анульовано.
Підставою для анулювання ліцензій в оспорюваному розпорядженні зазначено
отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами та подання недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що розпорядження відповідача в оспорюваній частині є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки воно було прийняте без проведення будь-яких контрольних заходів, не містить обґрунтування підстав його прийняття, визначених Законом України від 19.12.1995 No 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон No 481/95-ВР).
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 14.07.2020,
залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду
від 28.10.2020, задовольнив позовні вимоги.
Верховний Суд касаційну скаргу залишив без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій- без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Верховний Суд зазначив, що для здійснення господарської діяльності, зокрема, з роздрібної торгівлі пальним, суб’єкт господарювання має отримати ліцензію на здійснення такої діяльності. Вичерпний перелік документів, що подається разом із заявою про отримання ліцензії, визначений статтею 15 Закону No 481/95-ВР. У цьому переліку, крім іншого, визначено акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт
готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію
закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства.
Крім того, питання достатності документів для здобуття права на реалізацію
пального підлягає досліджено самим же відповідачем на стадії розгляду заяви особи про надання ліцензії.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачу було видано ліцензії на роздрібну торгівлю пальним No22250314201900265 та No22250314201900266 від 22.11.2019 терміном дії до 22.11.2024.
Спірним розпорядженням ці ліцензії було анульовано на підставі отриманої від Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької
міської ради інформації, згідно якої позивачу не надавались дозвільні документи
(декларації) на право розміщення об’єктів для роздрібної торгівлі пальним за відповідними адресами.
Верховний Суд зазначив, що у випадку анулювання ліцензії відповідач має
керуватись положеннями частини сорок сьомої статті 15 Закону No481/95-ВР,
якою передбачено вичерпний перелік підстав для таких дій податкового органу,
зокрема, отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою про отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами; встановлення факту подання недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.
Аналіз цієї норми свідчить про те, що вона містить конкретні умови щодо її застосування, зокрема, наявність інформації від уповноважених органів щодо непогодження/не видання документів – копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії. Тобто інформація органу має стосуватись конкретно
визначених документів та такі документи мають подаватись особою при отриманні ліцензії. Те саме стосується й підстави для анулювання ліцензії у разі встановлення факту подання недостовірних даних у документах, оскільки такі документи мають бути саме подані особою для отримання ліцензії.
Тобто, відповідальність суб’єкта у вигляді анулювання ліцензії може мати місце
тоді, коли контролюючим органом достовірно встановлено, що конкретний документ, наявний серед інших документів, які подавались разом з заявою для отримання ліцензії, насправді не видавався відповідним органом, відтак є підробленим (сфальшованим), або містить недостовірну інформацію. Тоді ж, коли суб’єкт взагалі не подавав певний документ, вказані норми, як підстави для анулювання ліцензії, застосовані бути не можуть.
З таких міркувань Верховний Суд дійшов висновку, що лист Департаменту
архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради
24.12.2019, у якому зазначено, що дозвільних документів (декларацій) на право
розміщення даних об’єктів для роздрібної торгівлі пальним ТОВ «Прокар» за вказаними адресами не надавались не міг бути застосований як підстава для анулювання позивачу ліцензій. Відтак, видавши позивачу ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним на підставі відповідних документів та визнавши їх достатніми для її отримання, суб’єкт владних повноважень у подальшому не вправі посилатися на їх неповноту як підставу для анулювання раніше виданої ліцензії.
Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 1 листопада 2022 року у справі No 560/377/20 можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/107064479.