Правила призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, які визначено частинами 1, 4 ст. 70 КК, застосовуються у випадках самостійної кваліфікації цих правопорушень як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті цього Кодексу, якими передбачено відповідальність за окремі склади кримінальних правопорушень та які мають самостійні санкції.
За окремими епізодами злочинної діяльності, які утворюють повторність і відповідають тому самому складу кримінального правопорушення (тотожні кримінальні правопорушення), кваліфікуються за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК, покарання не призначається.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: місцевий суд вироком від 18.09.2020 визнав винуватим та засудив ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК (епізод від 07.06.2019) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. На підставі ч. 4 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком місцевого суду від 24.06.2019, більш суворим, призначеним за цим вироком, ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців; за ч. 2 ст. 185 КК (епізод від 13.07.2019) — у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 2 ст. 186 КК — у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців; за ч. 2 ст. 190 КК — у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 2 ст. 309 КК — у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом
поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного покарання за цим вироком невідбутої частини покарання,
призначеного за попереднім вироком від 24.06.2019 остаточно ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Апеляційний суд залишив без зміни цей вирок.
Позиція ККС: змінено рішення судів попередніх інстанцій у порядку ч. 2 ст. 433 КПК. Виключено рішення судових інстанцій про призначення покарання ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК окремо за кожен з епізодів крадіжок та призначення
покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК. Ухвалено вважати ОСОБА_1 засудженим до покарання за ч. 2 ст. 185 КК — у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 2 ст. 186 КК — у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців; за ч. 2 ст. 190 КК — у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 2 ст. 309 КК — у виді позбавлення
волі на строк 1 рік 6 місяців. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до призначеного покарання за новим вироком невідбутої частини покарання,
призначеного за попереднім вироком від 24.06.2019 остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Обґрунтування позиції ККС: колегією суддів ККС встановлено, що рішення місцевого суду (з висновками якого безпідставно погодився й суд апеляційної
інстанції) про призначення засудженому покарання за ч. 2 ст. 185 КК за окремі
епізоди крадіжки та застосування ч. 4 ст. 70 КК є неправильним застосуванням
закону України про кримінальну відповідальність.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 засуджено,
зокрема, за вчинення двох епізодів таємного викрадення чужого майна за кваліфікуючою ознакою «повторність», вчинених ним 07.06.2019, тобто до ухвалення 24.06.2019 щодо нього попереднього вироку місцевого суду, і 13.07.2019, тобто після ухвалення вказаного вироку. Кожне з цих діянь, вичинених ОСОБА_1, кваліфіковано судом за ч. 2 ст. 185 КК.
Місцевий суд, призначаючи ОСОБА_1 покарання, дійшов висновку про необхідність призначення йому покарання за злочин, вчинений до постановлення попереднього вироку від 24.06.2019. Потім визначив покарання за сукупністю злочинів, встановлених новим та попереднім вироками за правилами ч. 4 ст. 70 КК, а далі – призначив покарання за інші злочини, вчинені після постановлення попереднього вироку, застосувавши правила ч. 1 ст. 70 КК, і обрав остаточне покарання за сукупністю вироків на підставі ч.1 ст.71 КК.
Таким чином місцевий суд, зокрема, призначив покарання за злочини, кваліфіковані за однією частиною статті Особливої частини КК, що має одну санкцію, окремі покарання та застосував як вимоги ч. 4 ст. 70, так і вимоги ч. 1 ст. 71 КК.
Апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження, у тому числі, за апеляційною скаргою прокурора, доводи які є аналогічними тим, що викладені у касаційній скарзі сторони обвинувачення, визнав такі висновки місцевого суду
обґрунтованими.
Однак, ВС не може погодитися з такими висновками судів попередніх інстанції.
Правила призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, які передбачені частинами 1, 4 ст. 70 КК, застосовуються у випадках їх самостійної кваліфікації як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті КК, якими передбачено відповідальність за окремі склади кримінальних правопорушень і які мають самостійні санкції. При цьому за окремими епізодами злочинної діяльності, які утворюють повторність та відповідають одному і тому самому складу кримінального правопорушення (тотожні кримінальні правопорушення), тобто які кваліфікуються за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК, покарання не призначається.
Детальніше з текстом постанови ВС від 20.07.2022 у справі No 519/691/19 (провадження No 51-4844км21) можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/105372113